Ревмокардит

Ревмокардит (лат. rheumocarditis) — клінічний прояв ревматичної гарячки, який дозволяє визначити тяжкість основного захворювання і тактику ведення пацієнта. Ревмокардит може бути єдиною ізольованою ознакою ревматизму або ж входити в клінічний симптомокомплекс, одночасно з іншими проявами основної патології.

Ревмокардит – це пошкодження серцевих клапанів та серцевого м'яза внаслідок запалення та рубцювання, викликаного ревматичною лихоманкою. Причиною ревматичної лихоманки є аномальною відповіддю організму на стрептококову інфекцію. Захворювання спочатку зазвичай, проявляється як ангіна чи тонзиліт у дітей. Ревматичний напад вражає, насамперед, дітей у країнах, що розвиваються, особливо в умовах дуже поширених злиднів. У всьому світі з ревмокардитом пов'язано майже 2% від усіх випадків смерті від серцево-судинних захворювань.[1]

Причини

Головним пусковим механізмом у розвитку класичної форми ревмокардиту, як прояву ревматизму, є гостра стрептококова інфекція, локалізована в слизовій оболонці верхніх дихальних шляхів, про що свідчать висновки численних рандомізованих досліджень. Так, у 80 % обстежуваних пацієнтів з ревмокардитом, виявляються високі титри антистрептококових антитіл різних серотипів.

Симптоми і ознаки

Розвиток клінічного симптомокомплексу і інтенсивність тих чи інших проявів ревмокардиту залежать від локалізації запального процесу і його поширеності. Найбільшою активністю симптомів відрізняється гострий ревмокардит, при якому відбувається первинне ураження ендокарда і швидка динаміка наростання клінічних проявів, які можуть носити специфічний і загальносоматичний характер.

  • Симптомами ревмокардиту є: брак дихання, втома, нерегулярне серцебиття, біль у грудях та непритомність.

Лікування

При виборі тактики ведення і методу лікування пацієнта з ревмокардитом слід враховувати ступінь активності запального процесу, тяжкість ураження серцевого стінки і ступінь порушення кардіогемодинаміки. Всі випадки первинного ревмокардиту підлягають стаціонарному лікуванню в кардіоревматологічному відділенні, після чого пацієнтові рекомендується пройти курс реабілітаційної терапії в санаторії кардіологічного профілю та проходити плановий огляд у лікаря-кардіолога в амбулаторних умовах.[2]

  1. Cardiovascular diseases (CVDs). www.who.int (англ.). Процитовано 13 грудня 2021.
  2. Cardiovascular diseases (CVDs). www.who.int (англ.). Процитовано 13 грудня 2021.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.