Релігійно-церковна преса в Україні

Видавана Російською православною церквою впродовж 19 і початку 20 ст. на центральних і східних землях релігійно-церковна преса була в тих умовах російською за мовою й ідеологією. Офіційними органами Російської православної церкви були «Єпархіальныя ВЂдомости», які виходили з 1860-х роках при кожній єпископській катедрі: «Хєрсонскія Єпархіальныя вЂдомости» (в Одесі з 1860), «Кіевскія Єпархіальныя ВЂдомости» (з 1861), «Черниговскія…» (з 1861), «Подольскія …» (у Кам'янці Подільському з 1862), «Полтавскія…» (з 1863), з 1867 «Харьковскія …», «Таврическія …» (у Симферополі), «Волынскія …» (в Житомирі), з 1872 «Екатиринославскія…» і з 1877 «Холмско-Варшавскій Єпархіальный ВЂстникъ». Крім офіційних повідомлень та інформацій, у цих виданнях друкувалися проповіді, студії на богословські й релігійні теми, як також інколи матеріали з місцевої історії й етнографії. Науковим журналом був «Труды Кіевской Духовной Академіи» (з 1860). Недовготривалими були загально-релігійні часописи «Духовный ВЂстникъ» та «Духовный Дневникъ» (обидва в Харкові, у 1860-х pp.). Допоміжну ролю виконували, зокрема у складанні проповідей священиками, київський місячник «ПроповЂдническій Листокъ» та тижневик Київської духовної семінарії «Руководство для сельскихъ пастырей» (з 1860). Політично-релігійним часописом був «Почаевскій Листокъ»" (з 1887), орган чорносотенного «Союза Русского Народа». Українською мовою друкувався частково журнал Свято-Богородицького Братства в Холмі «Холмская Русь» (з 1912).

З відновленням укр. державности у 1917 — 18 почали появлятися здебільша короткотривалі рел.-церк. журн. у різних м. України. Міністерство віросповідань УНР видавало офіціоз «Віра та Держава» (1918) і «Слово» (з жовтня 1918). У Києві виходив «Київ. Правос. Вісник» (під рос. впливом), у Житомирі — «Світець» (ред. Ніканор Абрамович), у Запоріжжі «Церк. Вісник». «Волынскія Єпархіальныя ВЂдомости» замінила з 1917 «Православна Волинь». З постанням УАПЦ Всеукр. Правос. Церк. Рада видавала у Харкові ж. «Церква й життя» (1927–1928). Органом митр. Пимена був двомісячник «Укр. Правос. Благовісник» (1925-32?), органом Всеукр. Правос. Автокефальної Церкви — «Церк. Вісті» (1927). З розгромом УАПЦ була припинена її Р.-ц. п.

З 1931 правос. єпархії й парафії на Центр. і Сх. Укр. Землях, і з 1945 також на Зах, Укр. Землях обслуговує видаваний у Москві «Журнал Московской Патриархии». З 1946 виходить українською мовою (з перервою листопад 1962 — липень 1968) у Львові і з 1971 в Києві як орган екзарха Російської православної церкви для України, місячник «Православний Вісник» (у 1946 — 48 під назвою «Єпархіальний Вісник», призначений для Львівської єпархії). Ці журн. появляються невеликими накладами. Значно численніша назвами й накладами є видавана в УССР, як й у всьому СССР, антирел. преса, призначена для боротьби з релігією. У 1925 — 35 Спілка войовничих безвірників України видавала великим накладом ж. Безвірник". 1960 — 64 виходив ж. «Войовничий атеїст», що його продовженням став з 1965 ж. «Людина і світ». Широко розповсюджується в Україні також рос.мовна антирел. преса, 1921 — 41 «Безбожник» і «Антирелигиозник» (1926 — 41), з 1960 ж. «Наука и религия».

Вільніше розвивалася правос. Р.-Ц. п. на укр. землях під Польщею, зокрема на Волині й у Варшаві — осідку правос. митрополії. У Крем'янці продовжував появлятися у 1921 — 22, вже українською мовою, перенесений з Житомира орган Волинського Єпархіального Управління під назвою «Правос. Волинь». За підтримкою правос. (митрополії у Варшаві виходив двотижневик «Духовна Бесіда» (1924 — 25), перейменований 1926 на ж. «Наша Бесіда». Там же виходив двотижневик «Духовний Сіяч» (1927 — 29), перенесений 1928 до Крем'янця, де за ред. І. Власовського появлялися згодом ж. «За Соборність» (1932–1935) та «Церква і Нарід» (1935–1938). Народився-церк. часописом був «Шлях», що йото видавало в Луцькому Товариство ім. П. Могили. У Володимирі Волинському А. Річинський видавав неперіодично ж. «На Варті» (1925–1926) та «Рідна Церква» (1927). Наук. правос. ж. був видаваний Правос. Богословським Відділом у Варшаві «Елпіс» (1926 — 39), друкований частково українською мовою. Там же правос. митрополія видавала ж. для дітей «Дитина» (1937 — 39). У таборах інтернованих укр. вояків в Олександрові Куявському і в Щипйорні Братство св. Покрови видавало за ред. о. П. Білона «Рел. Наук. Вісник» (1921 — 23) з додатком «Проповідницький Листок».

На Буковині рел. тематику включали москвофільські за спрямуванням газ. у Чернівцях «Православная Буковина» (1893–1904 і 1913), «Православна Русь» (1909–1910) та рум.-укр. «Канделя» (1874–1914).

На Закарпатті правос. Р.-ц. п. репрезентували русофільські за спрямуванням «Русский Православный Вестник» (1921-22 і, 1935) в Ужгороді, «Церковная Правда» (1925 — ?), орган Єпархіального Управління Карпатської православної церкви в Мукачеві-Хусті, «Православная Карпатская Русь» (1928 — 30), перейменована на «Православная Русь» (1931 — 39), орган правос. руху Карп. і Пряшівської Руси та «Православный Карпаторусскій ВЂстникъ» (1935 — 38) в Ужгороді, орган Правос. Мукачівсько-Пряшівської єпархії.

На Пряшівщині (Чехо-Словаччина) виходили 1924-38 «Русское Слово» (з 1936 урядова єпархіальна газ.), «Свет Православия» (з 1958 українською мовою під назвою «Голос Православія») і з 1957 — «Заповіт св. Кирила і Мефодія» як орган православної церкви в Чехо-Словаччині.

На еміграції у США виходять: неперіодично «Укр. Правос. Вісник» (з 1928; до 1967 під назвою «Укр. Вісник»), орган Укр. Гр.-православної церкви в Америці; місячник «Укр. Православне Слово» (з 1950, що є продовженням видаваного у 1920 — 50 в Чикаго й у Філядельфії ж. «Дніпро») в Бавнд-Бруку, орган Української православної церкви п США з окремим англомовним вид. «The Ukrainian Orthodox Word» (з 1967), місячник «Правос. Українець» (з 1952) в Чикаго, орган Укр. Правос. Церк. Ради (соборноправної); квартальник «Життя і Церква» (1956–1967) — орган УАПЦ в екзилі; перенесений з Німеччини до Чикаго 1971 двомісячник «Церква й життя» (з 1957) — орган Укр. Правос. Братства ім. митр. В. Липківського та квартальник Братства св. Тройці в Чикаго «Голос Правос. Братства» (1963–1969). Крім того, більшість існуючих у США парафій і церк. громад видають недільні бюлетені, частково англійською мовою.

У Канаді — Р.-ц. п. для правос, розпочали русофільські газ. «Православіє» (1907 — 08) у Вінніпеґу, «Православный Русинъ» (з 1911, 1912-13) у Мондері і «Канадійская Православная Русь» (1916 — 17) у Вінніпегу. Першим укр. правос. часописом став двотижневик «Вісник» (з 1924; до 1928 виходив як місячник під назвою «Правос. Вісник») — орган Укр. Гр.-православної церкви в Канаді. Виданнями цієї ж Церкви були редаговані митр. Іларіоном, літ.-наук. журнал «Слово істини» (1947 — 51), «Наша Культура» (1951–1953) та «Віра й Культура» (1954 — 67) — усі у Вінніпеґу. Тут же 1949 — 51 виходив місячник «Церква і Нарід». З'являються також бюлетені окремих правос. установ, шкіл і парафій.

В Аргентині Братство св. Покрови УАПЦ видає в Буенос-Айресі неперіодично ж. «Дзвін» (з 1950). У Бразилії — виходила неперіодично «Українська Православна Нива» (1953–1968) — орган Ген. Церк. Управління УАПЦ в Курітібі. В Європі — в Англії виходить квартальник «Відомості Ген. Церк. Управління УАПЦ у Великій Британії» (1950); в Німеччині видавалися у Мюнхені для вірних УАПЦ двотижневик «Церк. Вісник» (1945 — 46), місячник «Богословський Вісник» (1948–1949) за ред. митр. Ніканора Абрамовича і (з 1952) — квартальник «Рідна Церква». В Австралії й Новій Зеландії Консисторія УАПЦ для цих країн видає квартальники «Праця й Життя» (з 1966) та «Укр. Правос. Інформаційна Служба» (з 1962) у Мельбурні.

На Західних Українських Землях релігійно-церковна преса була розпочата додатком до газети «Зоря Галицька» під назвою «Поученія Церковныя», що появлявся у 1853-54. Першим самостійним релігійним часописом видавалася Обществом св. Стефана в Будапешті, здебільша для Закарпаття, «Церковная Газета» (1856—1858), що її продовженням був «Церковный ВЂстникъ для Русиновъ АвстрійскО'й Державы» (1858), обидва закриті австрійською владою за русофільські тенденції. Такого ж напряму був і двотижневий додаток до «ВЂстника для Русиновъ Австрійской Державы» під назвою «Сіонъ. Церковь. Школа» (1858—1859).

Національний український напрям у релігійно-церковній пресі починається видаваним у Львові у 1871-85 з ініціативи і за ред. о. С. Сембратовича двотижневиком «Сіонъ Рускій», з 1872 «Рускій Сіонъ», у 1880—82 — «Галицкій Сіонъ» з численними співробітниками з-поміж священства і професури Львівського Університету, який, крім церковних розпорядків, проповідей та богословських праць, містив також сторінки на актуальні церковні і політичні теми. Суспільно-політичними, літературними і еконономічними оганами клерикального угруповання народовців були двотижневик «Друг Народа» (1896) І. Левицького, «Русь» (1885—1887) і «Миръ» (1885—1887) та церковна газета «Душпастырь» (1887—1898) — усі у Львові. Того ж типу був видаваний для русько-католицького духовенства у Перемишлі місячник «Прапоръ» (1897—1900), а у Львові церковно-суспільний орган — двотижневик (1904—1914) і місячник (1916—1939) «Нива». З наукових богословських журналів того часу важливіші квартальники — проповідницький двотижневик «Богословскій Альманах» (1857) оо. І. Вобикевича і М. Котлярчука у Станиславові, «Богословскій ВЂстникъ» (1900—1903) та москвофільський «Церковный Востокъ»" (1911—14) — обидва у Львові. Богослови духовної семінарії у Львові видавали квартальних «Всхід» (1904—1905) і «Католицький Всхід» (1906—1907), згодом неперіодичні альманахи.

Офіційними органами церковної влади були видавані спочатку «язичієм» й етимологічним правописом: «ПобЂжное письмо Епіскопіскои Руско-Перемышскои Консисторіи» (з 1871), пізніше «Вісник Перемиської Єпархії» (1889—1918) і 1919-39 «Перемиські Єпархіальні Відомості»; «Вісник Станиславівської Єпархії» (1886—1939) та «Львівські Архієпархіальні Відомості» (1889—1944).

У другій половині XIX століття широко розповсюдилася популярна релігійно-церковна преса, у тому числі: місячний додаток під назвою «Слово Боже» (1879—1882) до газети І. Наумовича «Наука» у Львові, «Кирил і Методій» (1886; ред. о. К. Селецький) в Ярославі; «письмо церковно-народне» — «Посланникъ» (1889—1911) у Бережанах — Перемишлі, місячник «Книжечки місійні» (1890—1911) й особливо видання накладом до 50 000 і поширений в Галичині й на еміграції місячник «Місіонар» (1897—1944), а для дітей «Малий Місіонарчик» (1903—14 і 1920).

Ідейно близькими до католицької релігійно-церковної преси були суспільно-політичний щоденник «Руслан» (1897—1914, орган Католицького Руського Народного Союзу і з 1911 — Християнсько-Суспільної Партії) та двотижневик «Основа» (1906—1914) — християнський часопис для народу.

Між двома світовими війнами у Польщі далі виходили «Місіонар» і «Нива» та постала низка нових католицьких журналів, зокрема для молоді, між ними: «Наш Приятель» (1922—1939) для дітей і юнацтва, «Поступ» (1921—1931) — для студіюючої молоді, «Українське Юнацтво» (1933—1939) та «Лицарство Пресвятої Богородиці» (1935—1939); світське апостольство пропаґував квартальник «Католицька Акція» (1934—1939). Католицьку літературу й мистецтво репрезентував ж. «Дзвони» (1931—1939), богословську науку — квартальних «Богословія» (1923—1942) і неперіодично «Записки Чина св. Василія Великого» (1924—1941). Професура духовних семінарій Станиславова і Перемишля видавала квартальних «Добрий Пастир» (1930—1939). У Львові виходив місячник «Сівач» (1936—1939), присвячений питанням проповідництва й катехизису.

Суспільно-політичними католицькими органами різної політичної орієнтації були газети: «Нова Зоря» (1925—1939) і «Мета» у Львові, «Бескид» (1926—1933) й «Український Бескид» (1934—1939) у Перемишлі; популярними кат, газ. були тижневики «Яраеда» (1927—1939) та «Христос Наша Сила» (1934—1939) обидва у Львові.

Після окупації західних українських земель радянськими військами й приєднання їх до складу УРСР, уся католицька релігійно-церковна преса була зліквідована.

На Закарпатті католицька релігійно-церковна преса розпочала, згадана вже, видавана у Будапешті «Церковная Газета» (1856—1858). Видавані Обществом св. Василія Великого в Ужгороді тижневики «СвЂтъ» (1867—1871), «Новый СвЂтъ» (1871—1872), Карпатъ" (1873—1886) й угорською мовою «Görok Katholikus Szemle» (1899—1918) були літ.-суспільними часописами і такого ж типу були півмісячники «Листокъ» (1885—1903) та редагована священиками народовецька «духовна й поучительна газета для угро-руського народа» — «Наука» (1897—1914, 1918—22). Для дітей оо. Василіяни видавали журнал «СвЂтло» (1913-14 і 1926). Між двома світовими війнами офіційним органом Мукачівської і Пряшівської єпархій був «Душпастырь» (1923—1938), а органом Общества Найсвятішого Серця Ісуса Христа — місячник «Да прійдеть Царствіе Твоє» (1928—1938). «Духовною газетою для підкарпатських русинів» був видаваний оо. Василіянами «Благовісник» (1921—1944) в Ужгороді (1939, у Хусті) і (1946—1948, в Пряшеві) під назвою «БлаговЂстник» виходить у Пряшеві з 1968 єпархіальний місячник для греко-католиків у Чехо-Словаччині.

Офіційним органом для українців-католиків у Юґославії є «Вісник Крижевецької Єпархії».

На еміграції — у США предвісниками католицької релігійно-церковної преси були двотижневики «Америка» (1886—1890) в Шенандоа о. І. Волянського і В. Сіменовича та «Церковна наука» (1903) у Джавнстайні. Початком справжньої католицької релігійно-церковної преси були: місячник «Душпастир» (1908—1914) у Нью-Йорку, популярний релігійний місячник «Місіонар» (з 1917), тижневик «Католицький Провід» (1927—1933) о. Є. Теодоровича у Філядельфії та орган Карпаторуської Церкви «Небесна Цариця» (1926—1956) у Пітсбургу. Офіціозом для духовенства були «Єпархіальні Відомості». «Америка» (з 1912), орган Союзу Українців Католиків «Провидіння» є суспільно-політичні газети. Видаваний українською і англійською мовами у Філядельфії тижневик «Шлях» (з 1946) є органом Філядельфійської митрополії, а «Нова Зоря» (з 1965) — єпархії в Чикаго. У Стемфорді виходив церковно-освітній місячник «Ковчег» (1946—1956), у Нью-Йорку місячні серії книжечок «Слово Доброго Пастиря» (1950—1961) видавали оо. Василіян.

У Канаді — перший український католицький часопис був започаткований 1911 заходами оо. Василіян і Редемптористів спершу у видавництві латинської архієпархії «Канадійський Русин», в 1919-33 під назвою «Канадійський Українець», уже як офіційний орган Української католицької церкви в Канаді. З 1923 у видавництві оо. Редемптористів у Йорктоні виходить релігійний місячник «Голос Спасителя» і з 1937 — у видавництві оо. Василіян у Мондері і в 1949 у Торонто — місячник «Світло». Органами трьох католицьких епархій у Канаді є суспільно-політичні тижневики «Українські Вісті» (з 1929, до 1931 «Західні Вісті») в Едмонтоні, «Наша Мета» (з 1949) у Торонто та «Поступ» (з 1959) з англомовною частиною у Вінніпеґу. Тут виходить журнал для дітей «Наш Приятель» (з 1949). Журнал богословської думки є квартальних оо. Редемптористів «Логос» у Йорктоні. Крім названих, у США і Канаді виходить ще кількадесят періодичних і неперіодичних пресових вид. — бюлетенів католицьких установ, шкіл і парафій українською й англійською мовами.

У Південній Америці, в Бразилії у видавництві оо. Василіян виходять: популярний місячник «Місіонар» (з 1911, від 1935 під назвою «Український Місіонер у Бразилії») та інформативно-просвітній тижневик «Праця» (з 1912). В Аргентині з'являється місячник «Життя» (з 1948). В Австралії виходить часопис «Церква і Життя» (з 1960; і з 1968 в Українському видавництві «Просвіта» як суспільно-громадський двотижневик). В Європі, у Франції виходив журнал «Вісник Української Греко-католицької церкви у Франції» (1940, 1945-52) і з 1948 — популярний квартальних «Слідами Малої Святої». У Німеччині, після другої світової війни, виходив релігійно-суспільний тижневик «Християнський шлях» (1946—1947) у Міттеввальді і там же релігійний журнал «Христос наша сила» (1948—1949). З 1949 у Мюнхені з'являється релігійно-суспільно-католицький тижневик «Християнський Голос», орган Апостольської Візитатури і з 1959 — Екзархату для українців-католиків у Німеччині. В. Мурович видавав неперіодично газету «Українські Християнські Вісті» (1966—1968). У Бельгії з 1947 виходить популярний релігійний двомісячник «Голос Христа Чоловіколюбця». У Великій Британії органом Апостольського Екзархату є квартальник «Наша Церква» (з 1954). В Італії, в Римі, 1949 оо. Василіяни відновили «Записки ЧСВВ» у трьох серіях, і з 1963 Верховний архієпископ Й. Сліпий відновив орган Українського Богословського Товариства «Богословія». Там же виходять «Благовісник Верховного Архієпископа» (з 1965) та бюлетень Укр. Пресового Бюра «Вісті з Риму» і також (з 1954) «Alma Mater» неперіодичний журнал питомців Української Папської Колегії.

Між двома світовими війнами органами Укр. Євангельської Реформованої Церкви були місячники: «Віра і Наука» (1925 — 39, Станиславів, Коломия), «Українська Реформація» (1928-32, Л., Коломия), «Євангелист» (1929-32, Львів) «Сіяч» (1932−33, Коломия). Укр. Євангельсько-Лютеранська Церква видавала місячник «Стяг» (1932 — 39), «Новий світ» (для молоді) і «Прозри» (з 1931) — усі у Станиславові. Місійно-Бібілійне Об'єднання Євангельсько-Баптистських Церков видавало місячник «Післанець Правди» (1927-39, Рава-Руська, Л.). На Центр. і Сх. Землях у Харкові виходив місячник «Баптист Украины» (1924–1928) рос. і частково українською мовами. П'ятидесятники у Крем'янці на Волині видавали місячники «Будівничий Церкви Божої». (1935 — 39) і «Євангельський Голос» (1936–1939). З 1945 євангельських християн-баптистів в Україні обслуговує видаваний у Москві рос. мовою двомісячник «Братский Вестник».

На еміграції, у США першим органом Укр. Пресвітерської Церкви був тижневик «Союз» (1908-21, Нью-Йорк, Пітсбурґ). У 1947 відновлено ж. «Післанець Правди», як орган Місійного і Біблійного Об'єднання Євангельсько-Баптистських Церков у США. Крім того, у 1970-71 у США виходило ще вісім часописів і листків різних євангельських деномінацій. У Канаді найстарішим євангельським часописом є «Євангельський Ранок» (заснований 1905 під назвою «Ранок»), у 1920 — 61 виходив під назвою «Канадійський Ранок», тепер орган Укр. Євангельського Об'єднання в Півн. Америці, що об'єднує переважно укр. реформованих (пресвітерських) християн. Крім того, виходив двомісячник п'ятидесятників «Євангелист» (1958 — 71). Виходять пресвітерський місячник «Євангельська Правда» (з 1939) в Торонто, і баптистський «Християнський Вісник» (з 1943) у Вінніпеґу. В Торонто виходить квартальник П'ятидесятницьких Церков «Євангельський Голос» (з 1968). У 1970-73 «появлялися в Канаді ще 5 ін. євангельські журнали». В Аргентині виходив квартальник п'ятидесятників «Євангельський Голос» (1958–1961) і видається квартальник Першої Укр. Євангельсько-Баптистської Церкви в Буенос-Айресі «Євангельська Зірка» (з 1953) р додатком «Євангельське Проміння» для молоді. В Австралії органом Об'єднання Євангельсько-Баптистських Церков був квартальник «Добра Новина» (1966 — 70). У Великій Британії виходив квартальник «Християнин», з 1952 — «Вісник Спасіння»; в Німеччині — «Дорога Правди» (1946–1949), «Голос Правди» (1954 — 60) і з 1963 появляється квартальних Півн. Місії для Сх. «Нове Життя».

• Релігійні медіа в Україні

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
• Левицький І. Галицько-руская Бібліографія XIX ст., т. І — II (1801—1886). Л. 1888 — 95.
• Левицький І. Укр. бібліографія Австро-Угорщини, т. І — III (1887 — 93). Л. 1909 — 11.
• Ігнатієнко В. Бібліографія укр. преси, 1816 — 1916. К. 1926 (2 вид. Стейт Каледж, Па, 1908).
• Кревецький І. Укр. кат. преса. Іст.-бібліографічний огляд в 75-ліття її існування, у газ. Канадійський Українець, ч. 45 — 46. Вінніпеґ, 1929.
• Животко А. Преса Карп. України Прага 1940.
• Животко А. Історія укр. преси. Реґенсбурґ 1946.
• Дорошенко В. Укр. євангельська преса, у газ. Канадійський Ранок, за 1. 7. 1952.
• Вайда М. Укр. кат. преса в США, в газ. Америка за 25. 2. 1953.
• Мох О. Нарис історії укр. кат. преси. Торонто, 1959.
• Дорошенко В. Укр. кат. преса в Канаді, в газ. Наша Мета за 14. 7. — 5. в. 1962.
• Дорошенко В. Реєстр укр. періодичних вид. у вільному світі за 1961 — 62. Нью-Йорк 1963.
• Фединський О. Бібліографічний покажчик укр. преси прза межами України за 1966, 1967, 1968 — 69, 1970 — 71 pp. Клівленд 1967 — 1972.
• Марунчак М. Історія преси, літератури, друку піонерської доби (2 вид.). Вінніпеґ 1969.
• Летопись периодических изданий СССР. 1966 — 70 гг. ч. І. Журналы. М. 1972.
• Швець І.М. Відродження релігійної преси в Україні (1991-2011 рр.) // Сучасні проблеми діяльності бібліотеки в умовах інформаційного суспільства : матеріали четвертої міжнародної науково-практичної конференції, 25 жовтня 2012 року, Львів / Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Національний університет "Львівська політехніка", Науково-технічна бібліотека [редколегія : О. В. Шишка, Н. Е. Кунанець, Д. О. Тарасов, І. О. Бєлоус, Р. С. Самотий, А. І. Андрухів]. - Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2012. - С. 411-421.