Ремеделло (культура)

Культура Ремеделло — археологічна культура епохи енеоліту, що існувала на території Італії в III тисячолітті до Р. Х. в Паданській долині. Пов'язана походженням з Вучедольською культурою. Є схожість з північнішими культурами — Альтхайм і Пфін.

Наконечники культури Ремеделло

Назва походить від знахідок у комуні Ремеделло, де було виявлено некрополь з похованнями в основному мідної доби, проте деякі могили можна віднести до пізнішого часу — бронзової і навіть залізної доби.[1]

Характерним для даної культури було виробництво предметів з кременю (кинджали, списи, наконечники стріл) виключно гарної обробки, а також з шліфованого каменю і сплаву міді з миш'яком (псевдобронзи) і срібла (зброя, шпильки, пекторалі, браслети). Декоративні елементи багатьох виробів, можливо, мають східне походження. Як правило, всі зазначені предмети були знайдені в складі похоронного спорядження в індивідуальних похованнях. Технологія металообробки культури Ремеделло пізніше поширилася далі, на узбережжі Каталонії-Руссильона і до Артенакської культури.

Мідні кинджали культури Ремеделло були престижними об'єктами свого часу. Вони часто зображуються на пам'ятниках сусіднх регіонів, зокрема, в наскельних гравюрах долини Валькамоніка.

Поховання мідної доби представлені трупопокладенням з головою, оберненою на північний захід.[2]

Чоловічий набір було представлено стрілами, кам'яними кинджалами і полірованими кам'яними сокирами, серед могил мало сокир і кинджалів або прикрас з міді[2]

У жіночих похованнях зустрічається керамічний посуд або (в окремих випадках) прикраси. Могили дітей містяться прості набори з кременю[2]