Вучедольська культура

Вучедольська культура — балканська енеолітична культура 3000-2600 років до Р. Х.[1] Становлення відбулося під сильним впливом костолацької культури. Мала поширення у Сремі та Східній Славонії на правому березі річки Дунай, але, можливо, також поширювалося по всій Паннонії і західним Балканам і далі на південь. Була сучасником Шумеру, ранньодинастичного Єгипту і найдавніших поселень Трої (Troy I та II). Деякі автори вважають її індо-європейською культурою.

Мапа поширення Вучедольської культури
Вучедольська голубка, емблема культури Вучедолу

Розташування

Головні знахідки були виявленні в сьогоденному Вучедолі («Долина Вовка»), місце в шести кілометрах вниз за течією від міста Вуковар, Хорватія, серед них т.з. Вучедольська голубка — керамічний посуд. Вважається, що поселення було домівкою для близько 3000 мешканців, що робить його одним з найбільших і найважливіших європейських центрів свого часу.

В.к. сформувалася на базі баденської культури (через посередництво проміжної культури Костолац). Вучедольську культуру успадковує вінковацька культура, за посередництвом яких вучедольці пов'язані з формуванням іллірийських племен[2].

Культурні фази

Археологічну стратиграфію культури Вучедол можна розділити на чотири етапи:

  • Докласичний період А
  • Ранньокласичний період B1
  • Класичний період B2
  • Період розширення з регіональними типами, C:
    • Східно-Хорватська (Славонсько-Срмський тип)
    • Західно-Боснійський (тип Грустовац)
    • Південно-Боснійський (тип Дебело-Брдо)
    • Північно-Сербський (тип Джюрджевачка Главицa)
    • Західно-Хорватсько-Словенський (тип Люблянсько-Бар'є)
    • Задунайський (Паннонсько-Угорський тип)
    • Східно-Австрійсько-Чеський тип

Основу господарства становило тваринництво. Вважається, що вучедольці практикували людські жертвопринесення. Хорватські вчені припускають, що носії вучедольської культури володіли найдавнішим індоєвропейським календарем і мали початкові астрономічні знання. На керамічному посуді з-під міста Вінковці виявлених (імовірно) зображення сузір'їв Оріону, Кассіопеї, Лебеді, Близнюків, Пегаса, Сонця, скупчення Стожари[3][4].

Згідно з думкою Марії Гімбутас, носіями цієї культури були індоєвропейці що мігрували і осіли в Європі. Олександр Монгайт об'єднував вучедольську культуру з мондейською культурою. Також у вучедольців спостерігається спільність у матеріальній культурі з сусідньою культурою Ремеделло в Італії і, можливо, з культурою Полада.

Примітки
  1. Dating as in Ian Shaw, ed., A Dictionary of Archaeology, 2002, and elsewhere; dating methods are discussed in Aleksandar Durman and Bogomil Obelić,Radiocarbon dating of the Vučedol culture complex, 1989.
  2. South East Europe history — cultures summary. Архів оригіналу за 30 серпня 2009. Процитовано 31 березня 2015.
  3. Oldest European calendar 'deciphered' Архівовано 1 грудня 2008 у Wayback Machine., May 22, 2001, Independent Online
  4. Расшифрован самый древний календарь в Европе
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.