Ренато Каппелліні

У дорослому футболі дебютував 1963 року виступами за команду «Інтернаціонале», в якій протягом сезону взяв участь у 4 матчах чемпіонату.

Згодом протягом сезону 1964/65 грав за «Дженоа», отримавши досвід регулярних виступів на рівні найвищого італійського дивізіону.

1965 року повернувся до «Інтернаціонале», у складі якого відразу ж став чемпіоном Італії 1965/66, щоправда взявши участь лише у шести іграх протягом переможного сезону. Згодом провів в «Інтері» ще два сезони, маючи більше ігрового часу, проте не ставши стабільно основним нападником команди.

Провівши сезон 1968/68 у складі «Варезе», перейшов до столичної «Роми», вистпам за яку присвятив наступні п'ять сезонів кар'єри.

1974 року транзитом через «Фіорентину» опинився в «Комо», за який провів по одному сезону у другому і першому італійських дивізіонах. А завершував ігрову кар'єру у швейцарському «К'яссо», за який виступав протягом 1976—1977 років.

У березні 1967 року провів два офіційні матчі у складі національної збірної Італії. У другому з них став автором єдиного гола італійців у ворота збірної Португалії.

Невловзі після завершення ігрової кар'єри мав пропозицію повернутися до «Роми» і очолити одну з молодіжних команд «вовків». Відхилив пропозицію через родинні обставини.

Єдиний досвід тренерської роботи отримав протягом 1987–1988 років, працюючи з нижчоліговою командою «Оспіталетто».