Рене Вівіані

Жан Рафаель Адрієн Рене Вівіані (фр. Jean Raphaël Adrien René Viviani; 8 листопада 1863, Сіді-Бель-Аббес, Французький Алжир — 7 вересня 1925, Ле-Плессі-Робінсон, Франція) — французький політичний і державний діяч, адвокат, двічі очолював раду міністрів Третьої республіки.

Рене Вівіані
фр. René Viviani
Народився	8 листопада 1862(1862-11-08)[1] Сіді-Бель-Аббес, Алжир
Помер	7 вересня 1925(1925-09-07) (62 роки) або 6 вересня 1925(1925-09-06)[1][2][3] (62 роки) Ле-Плессі-Робенсон, Антоні (округ), О-де-Сен, Іль-де-Франс[4]
Поховання	Sépulture d'Isabelle et René Vivianid
Країна	Франція
Діяльність	політик, адвокат
Знання мов	французька[2]
Заклад	Юманіте
Посада	депутат Національної асамблеї Франції, Прем'єр-міністр Франції і сенатор Третьої Французької Республікиd
Партія	Republican-Socialist Partyd і Французька секція робітничого інтернаціоналу
У шлюбі з	Isabelle Vivianid
Роботи у Вікіджерелах  Медіафайли у Вікісховищі

Жан Рафаель Адрієн Рене Вівіані народився в Північній Африці в алжирському місті Сіді-Бель-Аббес 8 листопада 1863 року.

У 1893 році був обраний до парламенту, де приєднався до групи «незалежних соціалістів». Будучи противником засудження мільеранізма, не ввійшов до Об'єднаної соціалістичну партію (1905) і разом з Олександром Мильєраном утворив групу «незалежних соціалістів» (з 1911 року — Республіканська соціалістична партія).

Міністр праці в кабінетах Жоржа Клемансо (1906—1909 роках) і Арістіда Бріана (1909—1910), міністр освіти (1913—червень 1914), прем'єр-міністр (червень 1914-жовтень 1915). У 1915—1917 — міністр юстиції в уряді Бріана.

Брав участь у Вашингтонській конференції 1921—1922.