Ресурси і запаси нікелю

Світові виявлені ресурси нікелю оцінюються не менше 210 млн т. У рудах із вмістом нікелю понад 1% укладено, за оцінкою Геологічної служби США, 130 млн т металу. Виявлені світові ресурси низькосортних руд з вмістом нікелю 0,2-1% (ці руди з успіхом розроблялися або продовжують розроблятися в Норвегії, Фінляндії, Україні, Ботсвані, Зімбабве, ПАР, США) становлять 80 млн т. У залізо-марганцевих утвореннях на дні Світового океану прогнозні ресурси нікелю досягають 683,9 млн т при середньому вмісті нікелю в них 0,46-1,28%. У 2000 р. загальні запаси нікелю у світі оцінювалися ГНПП “Аэрогеология” в 138,8 млн т, з них підтверджені – в 52,4 млн т. На частку трьох країн, що володіють унікальними (понад 20 млн т) і дуже великими (10–20 млн т) загальними запасами: Куби, Нової Каледонії та Індонезії, – припадає понад 40,5% світових загальних запасів нікелю. Вісімнадцять країн – Росія, Албанія, Греція, колишня Югославія, Казахстан, Китай, Філіппіни, Буркіна-Фасо, Бурунді, Кот-д’Івуар, Мадагаскар, ПАР, Бразилія, Ґватемала, Канада, Колумбія, Австралія і Папуа-Нова Ґвінея (кожна із запасами 1 – 10 млн т) – володіють більш ніж 54% загальних запасів нікелю світу. На частку ще 12 країн з врахованими запасами нікелю припадає всього 4,3% обсягу загальних запасів.

Підтвердженими запасами понад 5 млн т володіє 5 країн: Канада, Росія, Австралія, Куба і Нова Каледонія. На їх частку припадає понад 50% підтверджених запасів світу. Шість країн – Австралія, Китай, Індонезія, ПАР, Філіппіни і Албанія (підтверджені запаси 1–5 млн т) володіють бл. 30% підтверджених запасів світу. Бл. 20% підтверджених запасів зосереджено в 23 країнах із запасами менше 1 млн т нікелю.

На 2005 р. загальні запаси нікелю у світі оцінювалися Геологічною службою США в 160 млн т. Унікальними родовищами (понад 20 млн т) володіють Австралія (25 млн т) і Куба (23 млн т), дуже великими (10–15 млн т) – Нова Каледонія і Канада (15 млн т), Індонезія (13 млн т), ПАР (12 млн т), Філіппіни (11 млн т).

Сучасні світові підтверджені запаси нікелю збільшені з 50 млн т (1998) до 58 млн т. Найбільші запаси знаходяться в Австралії (20 млн т), потім ідуть Росія і Канада (по 6,6 млн т), Куба (5,6 млн т), Нова Каледонія (4,5 млн т), Китай (3,7 млн т), Індонезія (3,2 млн т), ПАР (2,5 млн т). Запасами понад 1 млн т нікелю володіло десять країн: Канада, Росія, Куба, Нова Каледонія, Австралія, Китай, Індонезія, ПАР, Філіппіни і Албанія. В Канаді, Росії, Китаї і ПАР від 90 до 100% нікелю укладено в сульфідних родовищах, в Австралії на них припадає бл. 50% запасів. У п’яти інших країнах запаси нікелю пов’язані з латеритними родовищами.

Мінерально-сировинну базу нікелевої промисловості утворюють родовища двох основних геолого-промислових типів: сульфідного мідно-нікелевого і оксидно-силікатного (латеритного) кобальт-нікелевого. На їх частку в структурі підтверджених запасів припадає приблизно по 50% нікелю, а у видобутку нікелевих руд за останні п’ять років 59-61% і 39-41%, відповідно. У загальних запасах нікелю роль силікатних родовищ істотно вище. На їх частку у світі припадає майже 72% врахованого нікелю. У родовищах інших геолого-промислових типів, з яких нікель видобувають попутно, міститься 0,1-0,2% запасів нікелю. Все більша маса металу скупчується в “техногенних родовищах” (“хвости” збагачення, шлами, шлаки, піротинові концентрати і деякі інші відходи гірничої промисловості і металургії). Сульфідні мідно-нікелеві родовища є основним джерелом сировини в Австралії, Канаді, Китаї, Росії, ПАР.

У Австралії відкрито 37 родовищ цього типу, які утворюють Західно-Австралійську нікеленосну провінцію. Рудні тіла більшості родовищ мають форму лінз і стовпів. Середній вміст нікелю становить 2,1%, але в деяких тілах досягає 9,5%, а в бідних рудах, що розробляються, не перевищує 0,6%.

У Канаді всі підтверджені запаси нікелю знаходяться в сульфідних мідно-нікелевих родовищах, велика частина яких розташована в рудних районах Садбері (провінція Онтаріо) і Томпсон (Манітоба). У першому районі відомо понад 60 родовищ, з яких 20 вже відпрацьовано. Найбагатші руди містять до 9% нікелю, рядові – 0,7-1,5%. В рудному районі Томпсон відкрито 19 родовищ, розробляються поки що тільки три. Середній вміст нікелю в рудах – 2,77%. У багатих рудах він досягає 10%. Ряд сульфідних мідно-нікелевих родовищ розвідано на півночі Канади в провінціях Квебек (5 родовищ рудного району Реглан), підтверджені запаси якого на початок 1998 р. становили 14,4 млн т руди з середнім вмістом нікелю 3,17%, міді 0,88% і Ньюфаундленд (гігантське родовище Войсі-Бей, виявлені ресурси якого на початок 1998 р. оцінені в 116 млн т, з них 31,7 млн т руди, яка містить 2,83% Ni, 1,68% Cu і 0,12% Co, належать до категорії підтверджених запасів).

У Китаї практично всі підтверджені запаси нікелю пов’язані з сульфідними родовищами, серед яких відоме одне з найбільших у світі – Цзиньчуань (провінція Ганьсу), загальні запаси якого на початок 1998 р. перевищують 4,9 млн т нікелю при його вмісті в рудах 1,06%. Понад 80% нікелю, що добувається в Китаї, надходить з цього родовища, промислове освоєння якого дозволило країні позбутися експортної залежності. Потужності рудних тіл на родовищі варіюють від декількох дециметрів до більш ніж 100 м, протяжність – від перших метрів до 1 км. Переважна їх частина складена рудами сидеронітової структури. Виділяються дуже багаті (до 7% Ni), багаті (1-2%) і бідні (0,5-0,6%) руди. Загальні запаси найбагатшої ділянки № 2 оцінені в 4,01 млн т нікелю при вмісті його в руді 1,25% (максимальний вміст 5,29%). З руд родовища виплавляється 80% всього нікелю країни, 90% кобальту і 93% платиноїдів. З урахуванням цього родовища підтверджені запаси нікелю Китаю, за даними Геологічної служби США, збільшилися в 5,1 раза – до 3,7 млн т.

У ПАР 2,5 млн т підтверджених запасів нікелю укладено у вкраплених сульфідних мідь- та нікельвмісних рудах унікального лополіту Бушвельд з дуже низьким вмістом нікелю (0,2-0,36%). Руди ці відпрацьовуються для вилучення металів платинової групи, а нікель з них витягується попутно.

У Росії головну частину мінерально-сировинної бази нікелевої промисловості складають сульфідні мідно-нікелеві родовища Норильського району, де зокрема розташоване унікальне Октябрське родов. з запасами 21 млн т нікелю. Рудні тіла мають пластоподібну, лінзовидну або жильну форму при потужності до 50 м і протяжність до декількох кілометрів. Основним об’єктом розробки в останні роки є багаті руди, середній вміст нікелю в яких дорівнює 3,12-3,65%. На частку норильських родовищ припадає бл. 85% підтверджених запасів нікелю країни. Інші підтверджені запаси нікелю враховані по 8 сульфідних родовищах Кольського півострова (Мурманська область), в багатих рудах Заполярного родовища та в силікатних нікелевих рудах родовищ Уралу. Мінерально-сировинною базою нікелевої промисловості Албанії, Греції, Македонії, Югославії, України, Індонезії, Казахстану, Туреччини, Філіппін, Буркіна-Фасо, Бурунді, Кот-д’Івуара, Мадагаскару, Венесуели, Ґватемали, Домініканської Республіки, Колумбії, Куби, Пуерто-Рико, Нової Каледонії і Папуа-Нової Ґвінеї є оксидно-силікатні (латеритні) родовища. У Австралії, Бразилії, Китаї, Росії і США по них враховано від 5 до 70% загальних запасів.

Нова Каледонія. Великі запаси кобальт-нікелевих руд оксидно-силікатного типу зосереджені в Новій Каледонії, де рудоносні кори вивітрювання займають третину поверхні країни. Рудоносні латерити середньою потужністю бл. 50 м залягають на серпентинізованих перидотитах. Потужність рудних покладів, що розробляються, коливається від 1,8 до 9 м. Залягають вони на глибині 3–9 м від поверхні. Підтверджені запаси нікелю в Новій Каледонії з середнім вмістом його в рудах понад 2,5-2,7%, за даними Геологічної служби США, становлять 2 млн т . За оцінкою фахівців РФ, підтверджені запаси руд з середнім вмістом нікелю бл. 2,1% становили на початок 1998 р. 5,2 млн т.

Куба. На другому місці у світі за загальними запасами латеритних руд знаходиться Куба, яка має ряд великих родовищ, локалізованих в основному на південному сході країни в провінції Ольгін. Плащоподібні рудні тіла мають потужність від 1-5 до 10-20 м. Найпоширеніший тип руд – оксидний з відносно низьким вмістом нікелю (в середньому близько 1.3%) і високим – кобальту (до 0,2%). Геологічна служба США в 1997 р оцінила підтверджені запаси нікелю Куби в 5,5 млн т.

В Індонезії відкрито 11 родовищ силікатних нікелевих руд. Для всіх родовищ характерні латеритні зони потужністю 3 – 5 м із вмістом нікелю 1,5-1,8%, сапролітові потужністю бл. 8 м із вмістом нікелю 2,3% і серпентинітові потужністю 10 м із вмістом нікелю 1,85-2,2%.

Філіппіни. Значні запаси силікатних нікелевих руд Філіппін укладені в 15 родовищах. Підтверджені запаси нікелю країни, за підрахунками національної Геологічної служби США, на початок 1998 р. становили 1,1 млн т. Середній вміст нікелю в них 2,4%.

В Україні, за оцінками закордонних експертів, підтверджені запаси нікелю становлять 190 тис. т, що становить лише 0,4% світових. Родовища силікатного нікелю в Україні виявлені в двох регіонах – Середнє Побужжя (6 родовищ) та Середнє Подніпров’я (4 родовища). Останні нерентабельні. В Побузькій групі розробляються Деренюхське та Липовеньківське родовища, підготовлене до експлуатації Тарнаватське родовище. Найперспективніші Західнолащівська і Північнолиповеньківська ділянки. За вітчизняними даними, запаси нікелю в Середньому Побужжі становлять понад 60 тис. т, тобто завод забезпечено сировиною на 9–10 років. У районі Побузького нікелевого заводу виявлено кілька нових родовищ і перспективних ділянок із загальними перспективними ресурсами 52 тис. т. Передумови виявлення нових промислових родовищ сульфідного нікелю є у Красногірсько-Житомирській зоні Українського щита та Приазов’ї. З вітчизняних руд виготовляють феронікель із вмістом Ni 7-8%. Річні потреби України у нікелі в перспективі зростатимуть від 5 тис. т у 2001 році до 6,6 тис. т у 2010 році.

• Нікель
• Нікелеві руди

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
• U.S. Geological Survey, 2020, Mineral commodity summaries 2020: U.S. Geological Survey, 200 p., https://doi.org/10.3133/mcs2020.