Реус Ніна Петрівна

Ніна Петрівна Реус (нар. 29 листопада 1949, Краснопілля, Сумська область, Українська РСР) — радянська українська кіноакторка. Заслужена артистка України (2007)[2]. Кавалер ордена княгині Ольги III ступеня (2012)[3]. Член Національної спілки кінематографістів України.

Ніна Реус
Ім'я при народженні Ніна Петрівна Реус
Народилася 29 листопада 1949(1949-11-29) (72 роки) або 29 листопада 1946(1946-11-29)[1] (75 років)
Краснопілля, Сумська область, Українська РСР, СРСР
Діяльність акторка
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Роки діяльності з 1968 — тепер. час
IMDb nm0720644
Нагороди та премії


Життєпис

Народилася 29 листопада 1947 року в м. Краснопіллі Сумської обл. в родині службовця. Закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого.

З 1969 р. — актриса Київської кіностудії ім. О. П. Довженка.

Фільмографія

Знялась у стрічках:

Також в епізодах фільмів: «Совість» (1968), «В'язні Бомона», «Олеся» (1970), «Тут нам жити» (1972), «Довга дорога в короткий день» (1972), «Абітурієнтка» (1973), «Особисте життя», «Як гартувалась сталь» (1973), «Стара фортеця», «Коли людина посміхнулась» (1973), «Не мине й року...» (1973), «Юркові світанки» (1974), , «Мріяти і жити» (1974), «Поцілунок Чаніти» (1974), «Квартет Гварнері» (1978), «Дачна поїздка сержанта Цибулі» (1979), «Я більше не буду», «Море» (1978), «Де ти був, Одіссею?» (1978), «Дударики» (1979), «Довгі дні, короткі тижні...» (1972), «Зірка шерифа» (1991), «Кому вгору, кому вниз» (1991) та ін.

Примітки

Література

  • Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.131.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.