Рефрактерний період
Рефрактéрний період — у біології та медицині це проміжок часу після нервового імпульсу (потенціалу дії), протягом якого запускальна нервова клітина або їхня сукупність тимчасово не може знову відреагувати на подразник.[1]
Біологія
Потенціал дії запускає відкриття залежних від різниці потенціалів натрієвих каналів в мембрані аксона нервових клітин. Задіяні канали після запуску самі собою закриваються і не можуть негайно відкритися знов. Через відтік іонів калію з клітки мембрана повинна бути реполяризованою нижче -50 мВ, щоби натрієві канали могли знову запуститися. Отже, клітина не може знову реагувати на подразник протягом певного проміжку часу, який називається рефрактерним періодом або рефрактерною фазою.
Розрізняють абсолютний і відносний рефрактерний періоди:
- Абсолютний рефрактерний період: протягом цього часу потенціал дії не може спричинити збудження незалежно від сили подразника, оскільки залежні від різниці потенціалів натрієві канали перебувають в інактивованому, закритому стані. Це приблизно 2 мс для скелетних м'язів або класичних нервових клітин та 300 мс для клітин міокарда.
- Відносний рефрактерний період: у цьому разі через збільшену реполяризацію лише частина натрієвих каналів (але не всі) знову знаходиться в очікуванні активації. Потенціали дії можуть запускатися, але для цього потрібна вища сила збудження, а амплітуда потенціалу дії та крутизна деполяризації зменшуються. Це додатково приблизно 1,5 мс.
Рефрактерний період обмежує максимальну частоту збудження нейрона приблизно до 500 Гц і запобігає ретроградному (зворотному) проведенню збудження, тобто утворенню позитивного зворотного зв'язку.[2]
Кардіологія
Щоби кардіостимулятор не стимулював сам себе та якнайбільше дозволяв наявний ритм серця, розпізнавання сигналів окремих каналів кардіостимулятора вимикається на певний проміжок часу. Тут розрізняють рефрактерний період шлуночків і рефрактерний період передсердь.
У клітинах серцевого м'яза рефрактерний період значно довший через фази плато потенціалу дії, ніж в нейронах (близько 300 мілісекунд). Він захищає серце від швидкої послідовності неузгоджених скорочень внаслідок циклічного збудження (миготіння шлуночків) із зупинкою серця.[3]
Примітки
- Лекція "Фізіологія серця". Сайт anatomijastudentu (амер.). Процитовано 9 жовтня 2021.
- Niehaus, Monika (2018). Ruhepotenzial und Aktionspotenzial. Tierphysiologie 9. Berlin, Heidelberg: Springer Berlin Heidelberg. с. 5–9.
- Klinke, Rainer; Pape, Hans-Christian; Kurtz, Armin та ін., ред. (2010). 13.6 Physiologie und Umwelt. Physiologie. Stuttgart: Georg Thieme Verlag.