Решетилівська сотня

Решетилівська сотня (1683—1775 рр.) — військово-територіальна одиниця Війська Запорозького з центром у м-ку Решетилівка.

Створена І. Самойловичем у 1683 з вихідців із Правобережної України, яких переселили у 1672—1682 з правобережних полків, зокрема, з м. Мурафи, згідно з мирними угодами з Польщею та Туреччиною. Розселені в селах навколо Решетилівки, вони і склали територію новоствореної сотні. Весь час свого існування сотня входила до Полтавського полку. Була ліквідована разом з ним у жовтні 1775, а територія включена до Новоросійської губернії.

Сотники: Мураховський Гаврило (1684, н.), Завадовський Ясько (1690), Буженко (1696), Григорій (1717), Ярема Федорович (1714—1718), Гаєвський Іван (1720—1733), Степанов Семен (1727), Бузановський Семен (1737—1763).

Населені пункти сотні в 1726—1730 рр.: Решетилівка, городок; Демидівка, сільце.

Населені пункти сотні в 1750-х рр.: м-ко Решетилівка; село Димидівка.

Населені пункти сотні за Генеральним описом Малоросії 1765—1769: м-ко Решетилівка; села: Димидівка, Надежда, Потеряйки, Стінка; слобода Піщанка; 51 хутір.

Джерела:

1. Адміністративно-територіальний устрій Лівобережної України 50-х рр. XVIII ст. Каталог населених пунктів (за матеріалами архівних податкових реєстрів). — К. 1990. — с. 76.

2. Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 роках. — Дніпропетровськ: Ліра ЛТД, 2007. — с. 198.

3. Хорольщина та навколишні землі в Генеральному слідстві про маєтності 1729—1731 рр.: науково-довідкове видання / укладач Микола Костенко; передмова Павла Сацького. — К., 2014. — с. 94.