Рига-1 (мопед)

Наприкінці 1950-х років у відділі головного конструктора Ризького мотозаводу вивчалися зразки зарубіжних мопедів та технічна література. На основі цього, в 1958 році було випущено перший дослідний зразок мопеда «Spriditis». Ця модель виявилася не вдалою, тому група інженерів РМЗ відвідала завод «Jawa» в Чехословаччині для ознайомлення з виробництвом малокубатурної мототехніки.[1]

Після цього обговорювалися проекти різних варіантів. Нарешті на технічній раді було затверджено розроблений конструкторським відділом заводу проект мопеда, що отримав назву «Рига-1». За технічний прототип були взяті мопеди німецької марки «Simson».

У 1960 році було випущено 11 екземплярів дослідних мопедів «Рига-1» оснащених чехословацькими двигунами «Jawa» , що мали редуктор з двома передачами та вбудований в картер педальний привід. Після всебічних випробувань в 1961 році на Ризькому мотозаводі було розпочато серійне виробництво мопеда «Рига-1». Це був перший в СРСР повноцінний двошвидкісний мопед, подібна техніка в країні раніше не вироблялась.[1]

Мопеди перших років випуску оснащувалися моторами «Jawa» з робочим об'ємом 49,8 куб. см. Пізніше на Шяуляйському мотозаводі було освоєно виробництво двохшвидкісного двигуна Š-50 (копія мотора «Jawa 552») [2], якими далі комплектувались мопеди «Рига-1».[3]

З огляду на досвід виробництва мопедів «Рига-1» і «Рига-3» та збільшену потребу в такій мототехніці, на Львівському мотозаводі було також розпочато випуск двошвидкісних мопедів (перша модель МП-043, 1967 рік).

Мопед «Рига-1» , модель 1962 року

Мопед «Рига-1» оснащувався одноциліндровим двотактним двигуном Jawa-552 повітряного охолодження робочим об'ємом 49,8 куб. см, виробництва ЧССР (згодом радянським Š-50 Шяуляйського мотозаводу). Коробка передач двигуна двохступенева з двохдисковим зчепленням. В двигун були вмонтовані велосипедні педалі що слугували для запуску, гальмування а також як допоміжний привід при їзді в гору.

Мотор було оснащено маховиковим магдино (6 Вольт), яке забезпечувало іскрове запалення та освітлення фари і заднього ліхтаря.

Привід на заднє колесо реалізувався роликовим ланцюгом. Задня та передня вісь була оснащена втулкою з гальмівними колодками, колеса однакові, взаємозамінні. Розмір шин 19x2,25дюймів. Ланцюг двигуна прикривався захисним щитком, мопед оснащувався відкидною центральною підставкою та спідометром з лічильником пробігу.

Рама мотоцикла зварна з труб круглого перетину, відкритого типу. Передня вилка телескопічна з двома пружинними амортизаторами , задня маятникового типу з амортизаторами. Сідло важільне пружинне, з мікропористої гуми, обшито шкірозамінником. На щитку заднього колеса встановлено багажник з пружиною для валізи та габаритний ліхтар.

На кермі розміщено органи керування: ліворуч-ручний важіль щеплення/ перемикання передач, важіль декомпресора також перемикач освітлення з кнопкою сигналу; праворуч- поворотна ручка газу та важіль переднього гальма. Фара мотоциклетного типу, з вмонтованим спідометром.

Як пальне використовувалась паливна суміш моторної оливи і бензину в співвідношенні 1:25, витрата палива становила близько 1,6 літра на 100 км. Максимальна швидкість мопеда складала 40 км / год., вага (суха) близько -45 кг, місткість паливного бака - 6 літрів.

Мопеди перших років випуску оснащувалися моторами «Jawa»

Габаритні розміри:

довжина - 1800 мм;

ширина - 610 мм;

висота - 900 мм; база - 1175 мм;

дорожній просвіт при горизонтальному положенні шатунів - 133 мм.

Загальні дані:

маса (суха) - 45 кг;

максимальна швидкість - 40 км / год;

ємність паливного бака - 6 л .;

контрольний витрата палива при русі зі швидкістю 25 км / год - 1,6 л / 100 км.

На кермі розміщено органи керування: ліворуч-ручний важіль щеплення/ перемикання передач, важіль декомпресора також перемикач освітлення з кнопкою сигналу; праворуч- поворотна ручка газу та важіль переднього гальма. Фара мотоциклетного типу, з вмонтованим спідометром.

Двигун: модель - Š-50;

тип - бензиновий, двотактний, з охолодженням зустрічним потоком повітря;

робочий об'єм - 49,8 куб.см .;

число тактів - 2;

кількість циліндрів - 1.

Силова передача:

зчеплення - двухдисковое, в моторні оливі;

коробка передач - двоступенева;

первинна передача - з косозубими шестернями;

головна передача - роликовим ланцюгом;

привід заднього колеса - ланцюговий.

Встаткування:

запалювання і освітлення - від маховичного магдино змінного струму 18 Ват, 6 Вольт;

свічка - А8У;

фара - з двохнитковою лампою 15-15 ват типу А44;

сигнал - С-34; задній ліхтар - з лампою типу А19.

Ходова частина:

рама - трубчаста зварна;

передня підвіска - телескопічна з пружинами;

задня підвіска - маятникового типу з пружинними амортизаторами;

сидіння - з подушкою з губчастої гуми;

колеса - взаємозамінні;

розмір шин - 19 "x2,25";

переднє гальмо - колодкового типу;

заднє гальмо - колодкового типу;

діаметр гальмівних барабанів - 120 мм[4]

Фото мопеда «Рига-1» , модель 1962 року Фото мопеда «Рига-1» , модель 1962 року

• Мопед «Рига-1». Інструкція по догляду і експлуатації (1960)
• Мопеды на улицах Риги /журнал «За рулем», 04/61
• Воронцов А.Е., Мотоциклы, Виктория, АСТ /1997, ISBN 5-89327-010-X , 5-7841-0591-4

• Львівський мотозавод
• Мопеди "Рига"
• Мопеди "Верховина"