Ригоризм

Ригори́зм (фр. rigorisme від лат. rigor — твердість, строгість) — строгість проведення якого-небудь принципу (норми) у поведінці та думці.

Ригоризм виключає компроміси і не враховує інші принципи, відмінні від позиції суб'єкта. Зазвичай під ригоризмом розуміють моральний (моралістичний, етичний) ригоризм, який полягає в соціальному провадженні моральних норм. Часто це слово використовується у негативному розумінні, на позначення надмірно дріб'язкової суворости в дотриманні правил моральности. Є важливим поняттям етики.

Ригористичними є чимало реліґійних та філософських учень (наприклад, стоїцизм та пуританізм).

Принцип ригоризму в етиці був сформульований І. Кантом у вченні про обов'язок яко єдиний критерій моральности. Із погляду Канта, моральними визнаються тільки вчинки, здійснені за мотивом обов'язку; учинки, здійснені через інші спонукання (звичку або схильність тощо), як не суперечать вимогам обов'язку ба й відповідають їм, не визнаються ним за моральні [1].

У психопатології

У психопатології термін «ригоризм» означає неухильне, сліпе й неадекватне реальним обставинам дотримання певних принципів, правил, переважно у питаннях моральности. У дітей і підлітків проявляється неприродньою правильністю, слухняністю, зразковістю у поведінці; у дорослих — граничною прямолінійністю, «честністю», що не зважає ні на що, «відвертістю» аж до реґресивної синтонности. Розглядається яко ознака аутизму.

Примітки
  1. Ригоризм // Философский энциклопедический словарь. — М., 1983. — С. 583.

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.