Ризьке архієпископство

Ри́зьке архієпи́скопство (лат. Archiepiscopatus Rigensis; нім. Erzbistum Riga) — у 1202—1561 роках римо-католицьке архієпископство і духовне князівство в Лівонії з центром в місті Рига. Виникло на базі Ікскюлльського (Лівонського) єпископства, заснованого 1186 року німецьким місіонером, святим Майнгардом Зегеберзьким. Після заснування Риги в 1201 році єпископом Альбертом фон Буксгевденом перетворене на Ризьке єпископство. До 1214 року підпорядковувалося Бременському архієпископству. З 1255 року отримало статус Ризького архієпископства. Скасоване 1561 року внаслідок секуляризації єпископських володінь під час Реформації. Очолювалося князями-єпископами та архієпископами, що призначалися римськими папами і затверджувалися імператорами Священної Римської імперії. Контролювало 7 єпископів Лівонії.

Ризьке архієпископство 1202 – 1561 Печатка Розташування Риги Архієпископство (жовте) в Лівонії (1260) Столиця Рига Мови Латина Нижньонімецька Форма правління монархія архієпископ  - 1199–1229 Альберт І (перший)  - 1539–1563 Вільгельм (останній) Історичний період середньовіччя  - Засновано 1202  - Ліквідовано 1561 Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ризьке архієпископство