Ринок (значення)

Ринок — місце роздрібного продажу продуктів харчування та інших товарів; роздрібний ринок; базар.

Ринок — місце, де відбуваються відносини купівлі-продажу товарів і послуг у грошовій формі (БО-16-1, 2017р.).

• Ринок збуту — сфера ринкової економіки, що споживає вироблені товари та послуги і визначає їх необхідну кількість та ціну.
• Чорний ринок — сфера нелегального товаро-грошового обігу, товарообігу.

Ринок — сфера товарного обміну; пропозиція і платоспроможний попит на товари у масштабі світового господарства, країни або окремих її районів.

• Аграрний ринок
  • Організований аграрний ринок
• Валютний ринок — система фінансово-економічних відносин, пов'язаних із здійсненням операцій купівлі-продажу (обміну) іноземних валют і платіжних документів в іноземних валютах.
• Вільний ринок
• Електронний ринок
• Зовнішній ринок — сфера товарного обміну, що виходить за національні межі.
• Ринок нерухомості
• Іпотечний ринок — складова частина ринку позикових капіталів; тут акумулюють довготермінові грошові накопичення через випуск іпотечних облігацій, що використовуються для надання кредитів під заставу нерухомості.
• Кліринговий ринок — система безготівкових розрахунків, базована на зарахуванні взаємних вимог, зобов'язань.
• Контрольований ринок — ринок, на якому пропозиція, попит та ціни формуються під впливом державних і майнових органів.
• Ринок послуг
• Ринок праці
• Ринок цінних паперів — частина ринку позичкових капіталів, де купуються та продаються цінні папери, а також здійснюється їхня емісія.
  • Первинний ринок цінних паперів
  • Вторинний ринок цінних паперів
• Світовий ринок — сукупність національних ринків країн, зв'язаних між собою зовнішньою торгівлею.
• Ринок фінансових послуг
• Фінансовий ринок
• Грошовий ринок
• Фондовий ринок