Рискання
Рискання, ника́ння[1][2] — кутові рухи літального апарата, судна, автомобіля відносно вертикальної осі, а також невеликі зміни курсу праворуч або ліворуч, властиві суднам.
Один із трьох кутів (крен, тангаж і рискання), що відповідають кутам Ейлера, які задають поворотне положення літального апарата відносно його центра.
У динаміці польоту рискання (кут рискання) також означає кут повороту корпусу літака в горизонтальний площині, який вираховують від напрямку на північ. Цей кут схожий із курсом, але його відраховують строго згідно з обраною системою координат.
Також рискання (рискливість судна) — властивість судна вільно відхилятися в той чи інший бік від курсу. Вільне рискання в штормових умовах є необхідною умовою для ухилення корабля від сильних косих ударів зустрічних хвиль, але при цьому форма корпусу має забезпечувати усереднену стійкість корабля на курсі. Міру рискливості і стійкості на курсі регулюють розмір і нахил підводної частини форштевня.
Див. також
Примітки
- Англійсько-українсько-англійський словник наукової мови (фізика та споріднені науки). 2010 (О. Кочерга, Є. Мейнарович)
- Благовєщенський, Олександр С. (2002). Великий російсько-український політехнічний словник. с. 528. «рьіскание (транспортного стредства) рискання, никання»