Роберто Бордін

Роберто Бордін (італ. Roberto Bordin, нар. 10 січня 1965, Ез-Завія, Лівія) — італійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Роберто Бордін
Роберто Бордін
Особисті дані
Народження 10 січня 1965(1965-01-10) (57 років)
  Ез-Завія, Лівія
Зріст 170 см [1]
Вага 77 кг[1]
Громадянство  Італія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
«Санремезе»
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1982–1984 «Санремезе» 42 (3)
1984–1985 «Таранто» 33 (1)
1985–1986 «Парма» 29 (1)
1986–1989 «Чезена» 91 (9)
1989–1993 «Аталанта» 122 (5)
1993–1997 «Наполі» 108 (0)
1997–1998 «П'яченца» 21 (0)
1998–1999 «Трієстина» 32 (1)
1999–2002 «Спеція» 94 (9)
2002–2003 «Віченца» 31 (0)
2003–2005 «Спеція» 63 (5)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
2005–2006 «Болонья»(помічник)
2006–2007 «Падова»(помічник)
2007 «Сієна»(помічник)
2008–2009 «Сассуоло»(помічник)
2009–2010 «ЧФР Клуж»(помічник)
2010–2015 «Верона»(помічник)
2016 «Трієстина»
2016–2018 «Шериф»
2018–2020 «Нефтчі»
2021 Молдова

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ігрова кар'єра

Народився 10 січня 1965 року в родині італійців в місті Ез-Завія, Лівія, де батько працював механіком, але незабаром переїхав з сім'єю до Лігурії, в Санремо, де почав грати у футбол і став вихованцем футбольної школи клубу «Санремезе». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1982 року в основній команді того ж клубу, в якій провів два сезони, взявши участь у 42 матчах Серії С1.

Згодом з 1984 по 1989 рік грав у складі нижчолігових команд «Таранто», «Парма» та «Чезена», вийшовши з останньою до Серії А в 1987 році, де і дебютував 13 вересня в грі з «Наполі» (0:1).

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу «Аталанта», до складу якого приєднався 1989 року. Відіграв за бергамський клуб наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри у вищому дивізіоні. Більшість часу, проведеного у складі «Аталанти», був основним гравцем команди. 1993 року головний тренер клубу Марчело Ліппі перейшов на роботу в «Наполі», куди взяв з собою і Бордіна. У складі неаполітанців Бордін провів наступні чотири роки своєї кар'єри гравця і доходив до фіналу Кубка Італії 1997 року.

Сезон 1997/98 став останнім для Бордіна у Серії А, де він виступав у складі «П'яченци», врятувавши її від вильоту, після чого виступав у командах нижчих дивізіонів «Трієстина», «Спеція» та «Віченца», завершивши професійну ігрову у 2005 році.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 2005 року, увійшовши до тренерського штабу Андреа Мандорліні в «Болоньї» і разом з цим фахівцем пропрацював наступні 10 років, змінивши у тандемі шість команд. Разом вони привели до требла (чемпіонат, кубок та суперкубок) румунський клуб «ЧФР Клуж» в 2010 році.

У березні 2016 році Роберто Бордін почав свою самостійну тренерську кар'єру, очоливши «Трієстину» з Серії D, яку врятував від вильоту.

5 жовтня 2016 року очолив молдовський «Шериф»[2]. Вже в свій дебютний сезон Бордін повернув команді звання чемпіона країни, а також виграв разом з нею Кубок і Суперкубок Молдавії. У наступному сезоні Бордін вивів «Шериф» в груповий раунд Ліги Європи і знову став чемпіоном країни. 24 квітня 2018 року за сімейними обставинами подав у відставку з поста головного тренера «Шерифа»[3].

8 червня 2018 року, підписавши дворічний контракт, став головним тренером азербайджанського клубу «Нефтчі», [4], який очолював до 2020 року.

У 2021 році був головнийм тренером збірної Молдови.

Титули і досягнення

Як тренера
«Шериф»: 2016–17, 2017
«Шериф»: 2016–17
«Шериф»: 2017

Особисті
  • Футбольний тренер року в Молдові: 2016—2017[5]

Примітки
  1. Panini, ред. (28). Calciatori ‒ La raccolta completa Panini 1961-2012. Vol. 4 (1987-1988). с. 29.
  2. Колишній тренер «Верони» очолив«Шериф». Sports.ru (рос.). Процитовано 24 квітня 2018.
  3. Grazie, Mister. ФК Шериф | Офіційний сайт. Процитовано 24 квітня 2018.
  4. Roberto Bordin 2 illik anlaşmaya imza atdı (FOTOLAR, VİDEO). neftchipfk.com (Azerbaijani). Neftçi PFK. 8 червня 2018. Процитовано 9 червня 2018.
  5. Juventus, Allegri vince la Panchina d'oro 2017 davanti a Gasperini e Sarri. 26 marzo 2018.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.