Роберт Г'ю Бенсон

Роберт Г'ю Бенсон
англ. Robert Hugh Benson
Народився 18 листопада 1871(1871-11-18)
Веллінгтон-коледж, Беркшир
Помер 19 жовтня 1914(1914-10-19) (42 роки)
Солфорд
Поховання Бантінґфорд
Громадянство  Велика Британія
Національність англієць
Діяльність прозаїк
Alma mater Триніті-коледж (Кембридж) і Ітонський коледж
Мова творів англійська
Роки активності 1903–1914
Жанр роман
оповідання
спогади
трактат
Конфесія католицька церква і англіканство
Батько Edward Bensond[1][2]
Мати Mary Bensond[1][2]
Брати, сестри Martin Bensond[2], Едвард Фредерік Бенсон[2], A. C. Bensond[2], Margaret Bensond[2] і Mary Bensond[2]
Нагороди

 Роберт Г'ю Бенсон у Вікісховищі

Роберт Г'ю Бенсон (англ. Robert Hugh Benson) (18 листопада 1867 Веллінгтон-коледж, Беркшир  Солфорд, 19 жовтня 1914 Бантінґфорд, Гартфордшир) — англійський письменник, автор теологічних трактатів, молодший син архієпископа Кентерберійського Едварда Вайта Бенсона, брат Едварда Фредеріка Бенсона та Артура Крістофера Бенсона. Спочатку сповідував англіканство, потім перейшов у католицизм та був його апологетом.

Життєпис

Роберт Г'ю Бенсон, 1907 рік

Роберт Г'ю Бенсон навчався у Ітонському коледжі, з 1885 по 1889 роки, де отримав класичну та теологічну освіту.[3]. Навчався у 1890–1893 роках в Кембріджському Триніті-коледжі[4]. Бенсон був глибоко релігійною людиною, у 1895 році був висвячений в англіканській церкві.

Для відновлення власного здоров'я, у 1896 році, одразу ж після смерті батька, разом з матір'ю і сестрою їде на Близький Схід. Під час подорожі на Близький Схід, він почав сумніватися в канонах англіканства, розглядаючи, як альтернативу римо-католицьку церкву. До цього питання він підійшов дуже серйозно, вивчивши релігійне становище англіканських громад, і 11 вересня 1903 переходить з англіканства в католицтво. Висвячений у священицький сан 1904 року в церкві Сан Сільвестро ін Капіте. Був направлений у Кембридж, де був помічником священика Римо-католицької парохії.

Бенсон їде на пару років у Рим, і через вісім років (у 1911 році) стає папським Капеланом Його Святості, монсеньйором Папи Пія Х, одним з найпомітніших апологетів католицизму в Англії початку ХХ століття.

Роберт Г'ю Бенсон багато разів бував за кордоном, читав лекції в Римі і США, відвідував європейські країни, багато їздив з лекціями по Великій Британії. Останньою поїздкою Роберта стало відвідування Собору паризької Богоматері у квітні 1914 року, а через сім місяців, коли його запросили у місто Солфорд для прочитання курсу проповідей, вранці 19 жовтня 1914 року він помер від пневмонії в будинку місцевого єпископа. Бенсону ще не було й сорока трьох років. Роберта Г'ю Бенсона було поховано у п'ятницю 23 жовтня 1914 року, згідно із заповітом, у саду власного будинку «Гаре Стріт Гаус» (який він заповів римо-католицькій церкві) в Бантінґфорді (Гартфордшир).

Фред, ліворуч (15 років), з братами — Артур у центрі (21 рік), праворуч Роберт Г'ю (11 років)

Сім'я

Брати та сестри Бенсона також були освічені та розумні. Всі вони, крім первістка Мартіна, який помер у віці 17 років, публікувались. Артур став майстром Коледжу Магдалени у Кембриджі. Він був автором багатьох романів, створив життєпис Едварда Вайта Бенсона, ряд теологічних трактатів, мемуари. Він же став автором гімну «Земля надії та слави». Меггі і Неллі померли молодими, однак встигли проявити себе у археології та літературі.

  • Едвард Вайт Бенсон (Edward White Benson, 14.07.1829 — 11.10.1896) — батько
  • Мері В. Сейджвік (Mary W. Sidgwick, 1841–1918) — мати
  • Мартін В. Бенсон (Martin W. Benson, 1860–1878) — брат
  • Артур Крістофер Бенсон (Arthur Christopher Benson, 24.04.1862 — 17.06.1925) — брат
  • Мері Елеанор Бенсон (Mary Eleanor Benson, 1863–1890) — сестра
  • Меггі Бенсон (Maggie Benson, 16.06.1865 — … 05,1916) — сестра
  • Едвард Фредерік Бенсон (Robert Hugh Benson, 24.07.1867 — 29.02.1940) — брат

Доробок

Бенсон почав писати на самому початку ХХ століття. За свою десятирічну літературну кар'єру Бенсон написав багато книг, серед яких є і реалістичні романи, історичні та дитячі книги, п'єси і вірші, релігійні праці, а також фантастична і утопічна проза. Перший його роман «Чия влада?» був виданий у 1904 році, який Бенсон закінчив писати роком раніше перед самим від'їздом до Рима. Ярий ненависник Г. Веллса і Е. Белламі, він в 1907 р опублікував роман «Володар світу», який вважається одним з перших романів-антиутопій.[5] У недалекому майбутньому, по Бенсону, йде смертельна сутичка римсько-католицької церкви, останнім оплотом моральності та порядку, з втіленням Антихриста. У цій ролі виступає соціалізм. У світі є єдиний уряд, єдина мова — есперанто, але відсутня єдність серед населення і надія на світле майбутнє. Релігія під забороною, Ватикан зруйнований в результаті бомбардувань, а Папа разом із залишками своєї адміністрації змушений шукати притулок в Палестині, де спостерігає Друге пришестя.

Обкладинка першого видання роману «Володар світу» (1907)

Роман «Світанок всього» — утопія, в якій владу Папи, навпаки, простягається над усім світом, і хоча деякі прихильники відмираючих релігій намагаються піднімати бунти, благочестивий Папа намагається прощати їх, і домагається в цьому чималих успіхів. На рахунку письменника також дві збірки містичних історій: «Невидимий світ» (1903) і «Дзеркало шалотт» (1907). Перший складається з різнопланових за своїм сюжетом і характерами розповідями, друга ж книга являє собою чотирнадцять історій про привидів, які автор представив у вигляді вигаданої зустрічі католицьких священиків у Римі, де вони й розповідають один одному вищезгадані розповіді. До фантастичних можна також віднести і роман «Некроманти» (1909), де внутрішній світ героя починає переходити грань цього світу і світу мертвих.

Романи

Фантастичні романи
  • 1907 — Володар світу (Lord of the World)
  • 1911 — Світанок всього (The Dawn of All)
Історичні романи
  • 1904 — Чия влада? (By What Authority?)
  • 1905 — Подвиг короля (The King's Achievement)
  • 1906 — Трагедія королеви (The Queen's Tragedy)
  • 1912 — На дибу! Повісити! (Come Rack! Come Rope!)
  • 1914 — Ні риба ні м'ясо (Oddsfish!)
Реалістичні романи
  • 1905 — Історія Річарда Рейнау, відлюдника (The History of Richard Raynal, Solitary)
  • 1906 — Сентиментальність (The Sentimentalists)
  • 1907 — Папери парії (Papers of a Pariah)
  • 1908 — Умовність (The Conventionalists)
  • 1909 — Некроманти (The Necromancers)
  • 1910 — Віяння (A Winnowing)
  • 1911 — Немає інших богів (None Other Gods)
  • 1912 — Боягуз (The Coward)
  • 1913 — Середня людина (An Average Man)
  • 1914 — Ініціювання (Initiation)
  • 1915 — Самотність? (Loneliness?)

Релігійні книги

  • 1905 — Місто на пагорбі (A City Set on a Hill)
  • 1906 — Релігія простої людини (Religion of the Plain Man)
  • 1908 — Святий блаженний мученик Томас Кентберійський (The Holy Blissful Martyr Saint Thomas of Canterbury)
  • 1910 — Некатолицькі віросповідання (Non-Catholic Denominations)
  • 1910 — Христос у своїй церкві (Christ in His Church)
  • 1912 — Дружелюбність Христа (Friendship of Christ)
  • 1913 — Сповідь наверненого (Confessions of a Convert)
  • 1913 — Парадокси католицизму (Paradoxes of Catholicism)
  • 1914 — Люрд (Lourdes)
  • 1915 — Духовні листи монсиньйора Р. Г'ю Бенсона (Spiritual Letters of Monsignor R. Hugh Benson to one of his converts)
  • 1917 — Примітки проповіді (Sermon Notes)
  • 19.. — Святість церкви (The Sanctity of the Church)
  • 19.. — Ліквідація релігійних споруд (The Dissolution of the Religious Houses)
  • 19.. — Аве Марія (The Ave Maria)

Дитячі книги

  • 1912 — Алфавіт святості (Alphabet of Saints)
  • 1912 — Норми життя для дитини (A Child's Rule of Life)
  • 1913 — Рими Старого Завіту (Old Testament Rhymes)

Містичні збірники

  • 1903 — Невидиме світло (The Light Invisible)
  • 1907 — Дзеркало Шалотт (A Mirror of Shalott)

П'єси

  • 1908 — Містерія на честь Різдва нашого бога (A Mystery Play in Honour of the Nativity of Our Lord)
  • 1911 — Ціна корони: Історія Дуея і Даргема: Свята драма в трьох актах (Cost of a Crown, a Story of Douay & Durham; a Sacred Drama in Three Acts)
  • 1911 — Орлеанська діва (The Maid of Orleans)
  • 1915 — Верхня кімната (The Upper Room)

Інші книги

  • 1903 — Спостерігач (The Watcher)
  • 1905 — Моя власна розповідь (My Own Tale)
  • 19.. — Оптимізм (Optimism)
  • 1914 — Vexilla Regis: Книга молитов воєнного часу (Vexilla Regis: Book of War-time Prayers)
  • 1914 — Принципи його письменства (Maxims from His Writings)
  • 1915 — Вірші (Poems)
  • 1916 — Книга есе (Book of Essays)

Перекладені українською

  • Парадокси католицизму, - Львів: Добра книжка, 1929. - 130 с.
  • Зелена шата (Зі збірки оповідань “Невидиме світло”) / Пер. Ю. Шкрумеляк // Поступ. – 1930. – Ч. 3. – С. 65–67
  • Понад брамою; Кровавий орел (Зі збірки оповідань “Невидиме світло”) / Пер. Ю. Шкрумеляк // Поступ. – 1930. – Ч. 11/12. – С. 214– 217; 224–227
  • Усміхнений сторож (Зі збірки оповідань “Невидиме світло”) / Пер. Ю. Шкрумеляк // Поступ. – 1930. – Ч. 4/5. – С. 110–112
  • Біль світа (Зі збірки оповідань “Невидиме світло”) / Пер. П. Ісаїв // Дзвони. – 1931. – Ч. 2. – С. 75–82
  • Зазив (Зі збірки оповідань “Невидиме світло”)/ Пер. Ю. Шкрумеляк // Дзвони. – 1931. – Ч. 1. – С. 46–50 [6]
  • Історії панотця Ґірдлстона (Зі збірки "Дзеркало Шалотт")/ Пер. Б. Николин // Життя і слово. - 1948. - ч. 2. - с. 168-187
  • Оповідання отця Штайна (Зі збірки "Дзеркало Шалотт")/ Пер. Б. Николин // Правда. - 1970. - ч. 1-2. - с. 83-86
  • Володар світу (ч. І) / Пер. Михайло Лотоцький // Правда. - 1973. - ч. 1-2. с. 14-60
  • Володар світу (ч. ІІ) / Пер. Михайло Лотоцький // Правда. - 1973. - ч. 3-4. с. 220-296
  • Володар світу (ч. ІІІ) / Пер. Михайло Лотоцький // Правда. - 1974. - ч. 1-2. с. 15-38
  • Володар світу (ч. ІV) / Пер. Михайло Лотоцький // Правда. - 1975. - ч. 1-2. с. 9-35

Література

  • Джанет Грейсон. Роберт Г'ю Бенсон: Життя і роботи. 1998 (Robert Hugh Benson: Life and Works by Janet Grayson. 1998)

Примітки

  1. Lundy D. R. The Peerage
  2. Kindred Britain
  3. Монсеньйор Г'ю Бенсон(англ.)
  4. База даних випускників Кембриджу. Кембриджський університет.[недоступне посилання з липня 2019](англ.)
  5. Mike Ashley, "The Essential Writers: Blood Brothers" (Profile of E. F., A. C. and R. H. Benson). Rod Serling's The Twilight Zone Magazine (pp. 63-70). May/June 1984.
  6. Чужомовне письменство на сторінках західноукраїнської періодики (1914-1939): Бібліографічний покажчик - Тарас Лучук - Тека авторів. Чтиво. Процитовано 9 грудня 2019.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.