Роберт Пік Старший
Роберт Пік-старший (англ. Robert Peake the Elder; 1551, Лінкольншир — жовтень 1619, Лондон) — англійський художник-портретист, працював під час пізнього періоду царювання Єлизавети I і в царювання Якова I. У 1604 році був призначений художником для Генріха, спадкоємця престолу, а в 1607 році — для короля Якова I (працював спільно з Джоном де Крітцем). Піка часто називають «старшим» через те, що його можна переплутати з його сином, художником Вільямом Піком (бл. 1580—1639) і його онуком, сером Робертом Піком (бл. 1605—1667), також художником.
| Роберт Пік старший | ||||
|---|---|---|---|---|
| Robert Peake the elder | ||||
| Народження |
1551 Лінкольншир, Англія | |||
| Смерть | 1619[1][2][…] | |||
| Лондон, Королівство Англія | ||||
| Національність | Англієць | |||
| Країна |
 Королівство Англія | |||
| Жанр | Художник | |||
| Навчання | Навчався у Лоренса Вудхема | |||
| Діяльність | художник | |||
| Твори | Prince Charles, the Future Charles Id і Q3937492? | |||
|
| ||||
 Роберт Пік Старший у Вікісховищі | ||||
Пік малював в групі з ще трьома художниками — Джоном де Крітцем, Маркусом Гірартом-молодшим і Ісааком Олівером в період між 1590 і 1625 роками. Вони спеціалізувалися на картинах з яскравим забарвленням, що було рідкістю для того часу. Не завжди можливо було розрізнити з повною упевненістю авторство картин між Піком, Гірартом, Олівером і їхніми помічниками.
Біографія
Роберт Пік народився в окрузі Лінкольншир приблизно у 1551 році. 30 квітня 1565 почав навчатися живопису у Лоренса Вудхема. 20 травня 1576 року став почесним членом цеху золотих справ майстрів. Його син Вільям пішов за батьком і пізніше досяг такого ж статусу.
Першою роботою Роберта Піка стала посада в Управлінні Бенкетів, в департаменті, який влаштовував придворні свята для Єлизавети I. Час, коли Пік почав практикуватися як художник-портретист, залишається невідомим.
У 1607, після смерті Леонарда Фрайера, Пік був призначений королівським живописцем короля Якова I, розділяючи посаду з Джоном де Крітцем, який займав цей пост з 1603 року. У той час, як де Крітц взяв на себе всі декоративні обов'язки, Пік продовжував малювати портрети королівської сім'ї.
У 1610 Пік став «художником Принца Генріха», шістнадцятирічного принца, також любителя мистецтва. Піку доручили переклад книги Себастьяно Серліо «Перша книга архітектури» (англ. The First Booke of Architecture), яку подарували принцу в 1611 році.
Після смерті Генріха Пік був призначений художником його брата, Карла, герцога Йоркського, майбутнього Карла I.
Примітки
Джерела
- Caple, Chris. Objects. London: Routledge, 2006.
- Chamberlain, John. The Chamberlain Letters. Edited by Elizabeth Thomson. New York: Capricorn, 1966. OCLC 37697217.
- Chirelstein, Ellen. «Lady Elizabeth Pope: The Heraldic Body.» In Renaissance Bodies: The Human Figure in English Culture, c. 1540—1660, edited by Lucy Gent and Nigel Llewellyn, 36-59. London: Reaktion Books, 1990.