Робер Пенже

Робер Пенже
фр. Robert Pinget
Народився	19 липня 1919; Женева
Помер	28 серпня 1997 (78 років); Тур
Громадянство	Швейцарія, Франція
Діяльність	письменник
Мова творів	французька
Роки активності	1951-1997
Напрямок	новий роман
Жанр	роман, драма
Magnum opus	Q3414099?
Премії	Премія Феміна (1965)

~~|Примітки=~~

Робе́р Пенже́ (фр. Robert Pinget; 19 липня 1919, Женева, Швейцарія — 25 серпня 1997, Тур, Франція) — франко-швейцарський письменник, один з чільних представників французького «нового роману». Близький друг та перекладач Семюела Беккета.

Біографія

Народився в Женеві. З юності захоплювався поезією. музикою та живописом. Закінчив юридичний факультет Женевського університету. Після навчання переїхав до Англії, де працював вчителем французької мови, а пізніше адвокатом. 1946 року переїхав до Парижа, аби зайнятися вивченням живопису. З 1951 року Пенже працював вільним письменником. У цей час він багато подорожував й опублікував свою першу книжку — збірку оповідань «Між Фантуаном та Агапою» («Entre Fantoine et Agapa», 1951). Ранніми творами Пенже були фантастичні, часом іронічні й сатиричні оповідання й романи. Пізніше Пенже писав драматичні твори та радіоп'єси, а також тексти для телебачення та кіно. 1952 року Пенже опублікував свій перший роман «Маю́ або матеріал» («Mahu ou le Matériau»). 1953 року у видавництві Галлімар вийшов роман «Лис і комапс» («Le Renard et la Boussole»). Альбер Камю, Ален Роб-Ґріє та Семюел Беккет познайомили Пенже з засновинком видавництва Мінюї Жеромом Лендоном, тож з 1956 року він публікувався переважно лише в цьому видавництві, так само як і інші автори нового роману. 1965 року роман Пенже «Хтось» («Quelqu'un») був відзначений премією Феміна. 1966 року Пенже одержав французьке громадянство й оселився в Турені.

У серпні 1997 року помер на 78 році життя у французькому місті Турі.

Українською мовою твори Пенже ще не перекладалися (стан: вересень 2015).

Твори

Романи

Mahu ou le matériau, 1952
Le Renard et la Boussole, 1953
Graal Flibuste, 1956
Baga, 1958
Le Fiston, 1959
Clope au dossier, 1961
L'Inquisitoire, 1962
Quelqu'un, 1965 (Prix Femina)
Le Libera, 1968
Passacaille, 1969
Cette voix, 1975
L'Apocryphe, 1980
Monsieur Songe, 1982
L'Ennemi, 1987
Mahu reparle, 2009
La Fissure, précédé de Malicotte-la-Frontière (роман та п'єса), 2009
Jean Loiseau, 2009, перший неопублікований роман, in Histoires littéraires no 40

Оповідання

Entre Fantoine et Agapa, 1951

П'єси

Lettre morte, 1959
La Manivelle, 1960, радіоп'єса
L'Hypothèse, 1961
Ici ou ailleurs, Architruc-L'Hypothèse, 1961
Autour de Mortin, 1965, діалоги
Abel et Bela, 1961
Identité, 1971
Paralchimie, suivi de Architruc-L'Hypothèse-Nuit, 1973
Un testament bizarre, et autres pièces (Mortin pas mort, Dictée, Sophisme et sadisme, Le chrysanthème, Lubie), 1986,
De rien, 1992
L'Affaire Ducreux, et autres pièces (De rien, Nuit, Le bifteck), 1995

Інші публікації

Cette chose, 1967
Fable, 1971, récit
Le Harnais, 1984, нотатки
Charrue, 1985, нотатки
Du nerf, 1990, нотатки
Théo ou Le temps neuf, 1991
Gibelotte, 1994
Taches, 1997, нотатки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.