Премія Феміна

Премія Феміна́ (фр. Prix Femina) — французька літературна премія, заснована 1904 року 22 співробітницями журналу «Щасливе життя» (нині «Феміна») на чолі з Анною де Ноай. За задумом засновниць, Феміна повинна була скласти альтернативу виключно «чоловічій» Гонкурівській премії. До журі входять лише жінки, останнім часом серед них — історик Мона Озуф, письменниці Бенуат Гру, Даніель Сальнав, Шанталь Тома. Премія за найкращий твір французької літератури за поточний рік у віршах чи прозі присуджується щорічно у першу середу листопада в паризькому палаці Крійон на Єлисейських полях.

Палац Крійон

З 1985 року присуджується також Премія Феміна зарубіжному автору , з 1999 — премія Феміна за есе.

Лауреати
  • 1904 — Міріам Аррі, «Завоювання Єрусалиму»
  • 1905 — Ромен Роллан, роман «Жан-Крістоф»
  • 1906 — Андре Кортіс, «Геми і муари»
  • 1907 — Колетт Івер, Принцеса науки
  • 1908 — Едуар Естоньє, Таємне життя
  • 1909 — Едмон Жалу, Решта — це тиша
  • 1910 — Маргарита Оду, роман «Марі-Клер»
  • 1911 — Луї де Робер, Роман хворого
  • 1912 — Жак Морель, Зів'яле листя
  • 1913 — Каміль Марбо, Завуальована статуя
  • 1914, 1915, 1916 — премія не присуджувалася
  • 1917 — Рене Мілан, L'Odyssée d 'un transport torpillé
  • 1918 — Анрі Башлен, Le Serviteur
  • 1919 — Ролан Доржелес, Les Croix de bois
  • 1920 — Едмон Гожон, Le Jardin des dieux
  • 1921 — Раймон Ескол, «Кантегріль»
  • 1922 — Жак де Лакретель, Silbermann
  • 1923 — Жанна Гальзі, Les Allongés
  • 1924 — Шарль Дерен, Le Bestiaire sentimental
  • 1925 — Жозеф Дельтей, «Жанна д'Арк»
  • 1926 — Шарль Сильвестр, Prodige du cœur
  • 1927 — Марі ле Франк, Grand-Louis l'innocent
  • 1928 — Домінік Дюнуа, Georgette Garou
  • 1929 — Жорж Бернаноса, La Joie
  • 1930 — Марк Шадурн, Cécile de la Folie
  • 1931 — Антуан де Сент-Екзюпері, «Нічний політ»
  • 1932 — Рамон Фернандез, Le Pari
  • 1933 — Женев'єв Фоконьє, Claude
  • 1934 — Робер Франсіс, Le Bateau-refuge
  • 1935 — Клод Сільв, Bénédiction
  • 1936 — Луїза Ерв'є, Sangs
  • 1937 — Раймон Вінсен, Campagne
  • 1938 — Фелікс де Шазурн, Caroline ou le Départ pour les îles
  • 1939 — Поль Віалар, роман «Морська троянда»
  • 1940, 1941, 1942, 1943 — премія не присуджувалася
  • 1944 — видавництво «Мінюї (видавництво)»
  • 1945 — Анн-Марі Монне, Le Chemin du soleil
  • 1946 — Мішель Робіда, Le Temps de la longue patience
  • 1947 — Габрієль Руа, Bonheur d'occasion
  • 1948 — Емануель Роблес, Les Hauteurs de la ville
  • 1949 — Марія Ле Ардуен, La Dame de cœur
  • 1950 — Серж Груссар, La Femme sans passé
  • 1951 — Анн де Турвіль, Jabadao
  • 1952 — Домінік Ролен, Le Souffle
  • 1953 — Зоя Ольденбург, La Pierre angulaire
  • 1954 — Габрієль Веральді, La Machine humaine
  • 1955 — Андре Дотель, Le Pays où l 'on n'arrive jamais
  • 1956 — Франсуа-Режі Бастід, Les Adieux
  • 1957 — Крістіан Мегре, Le Carrefour des solitudes
  • 1958 — Франсуаза Малле-Жоріс, L'Empire céleste
  • 1959 — Бернар Пріва, Au pied du mur
  • 1960 — Луїза Бельлок, La Porte retombée
  • 1961 — Анрі Тома, Le Promontoire
  • 1962 — Ів Берже, Le Sud
  • 1963 — Роже Вриньї, La Nuit de Mougins
  • 1964 — Жан Бланза, Le Faussaire
  • 1965 — Робер Пенже, Quelqu' un
  • 1966 — Ірен Монесі, Nature morte devant la fenêtre
  • 1967 — Клер Ечереллі, «Еліза, або Справжнє життя»
  • 1968 — Марґеріт Юрсенар, L'Œuvre au noir
  • 1969 — Хорхе Семпрун, «Інша смерть Рамона Меркадера»
  • 1970 — Франсуа Нурісьє, La Crève
  • 1971 — Анжело Рінальді, La Maison des Atlantes
  • 1972 — Роже Греньє, «Кінороман»
  • 1973 — Мішель Дар, Juan Maldonne
  • 1974 — Рене-Віктор Пій, «Викривач»
  • 1975 — Клод Фараггі, Le Maître d'heure
  • 1976 — Марі-Луїза Омон, роман «Дорога»
  • 1977 — Режіс Дебре, La neige brûle
  • 1978 — François Sonkin, Un amour de père
  • 1979 — П'єр Муано, Le Guetteur d'ombre
  • 1980 — Жоселін Франсуа, Joue-nous España
  • 1981 — Катрін Ермарі-В'єй, Le Grand Vizir de la nuit
  • 1982 — Анна Ебер, Les Fous de Bassan
  • 1983 — Флоранс Деле, Riche et légère
  • 1984 — Бертран Візаж, Tous les soleils
  • 1985 — Ектор Б'янчотті, Sans la miséricorde du Christ
  • 1986 — Рене Беллето, L'Enfer
  • 1987 — Ален Абсір, L'Égal de Dieu
  • 1988 — Александр Жарден, Le Zèbre
  • 1989 — Сільві Жермен, роман «Дні гніву»
  • 1990 — П'єретт Флетьйо, Nous sommes éternels
  • 1991 — Паула Жак, Déborah et les anges dissipés
  • 1992 — Анн-Марі Гара, Aden
  • 1993 — Марк Ламброн, L'Œil du silence
  • 1994 — Олів'є Ролен, роман «Пор-Судан»
  • 1995 — Емманюель Каррер, роман «Зимова школа в горах»
  • 1996 — Женев'єва Брізак, «Уїк-енд у гонитві за матір'ю»
  • 1997 — Домінік Ногез, роман «Темна пристрасть»
  • 1998 — Франсуа Чен, роман «Слова Тіан»
  • 1999 — Марілін Дебіоль, роман «Anchise»
  • 2000 — Каміль Лоран, Dans ces bras-là
  • 2001 — Марі Ндьяй, роман «Розі Карп»
  • 2002 — Шанталь Тома, роман «Прощання з королевою»
  • 2003 — дай Сицзе, Комплекс Ді
  • 2004 — Жан-Поль Дюбуа, Une vie française
  • 2005 — Режіс Жоффре, Asiles de fous
  • 2006 — Ненсі Х'юстон, роман «Лінії розлому»
  • 2007 — Ерік Фотторіно, «Кіношні поцілунки»
  • 2008 — Жан-Луї Фурньє, «Як справи, тато ?»
  • 2009 — Гвінаель Обрі, «Ніхто»
  • 2010 — Патрік Лапейр, «Довге життя та нескінченне бажання»
  • 2011 — Симон Лібераті, роман «Джейн Менсфілд, рік 1967»
  • 2012 — Патрик Девіль, роман «Чума і холера»
  • 2013 — Леонора Міано, роман «Сезон тіні»
  • 2014 — Янік Лаенс, роман «Місячна ванна» / «Bain de lune»
  • 2015 — Кристоф Болтанскі, роман «Приховування» / «La Cache»
  • 2016 — Маркюс Мальт, роман «Хлопець» / «Le Garçon»

Премія Феміна зарубіжному автору
  • 1985 — Джон Максвелл Кутзее ПАР), роман «Життя і час Міхаела К.»
  • 1986 — Торґні Ліндґрен (Швеція), роман «цариця Шеви»
  • 1987 — Сюзан Міно, Mouflets
  • 1988 — Оз Амос (Ізраїль), роман «Чорний ящик»
  • 1989 — Елісон Лурі, The Truth About Lorin Jones
  • 1990 — Вержіліо Феррейра, роман «Втрачене ранок»
  • 1991 — Дейвід Малуф, роман «Великий світ»
  • 1992 — Джуліан Барнс (Велика Британія), роман «Любов і так далі»
  • 1993 — Ієн Мак'юен, роман «Вкрадений дитина»
  • 1994 — Роуз Тремейн (Велика Британія), Sacred Country
  • 1995 — Ерун Броуерс (Нідерланди), «Декантованое червоне»
  • 1996 — Хав'єр Маріас (Іспанія), роман «В годину битви завтра згадай про мене»
  • 1997 у літературі рік в літературі|1997]] — Jia Pingwa, «Полегла столиця»
  • 1998 — Антоніо Муньос Моліна (Іспанія), роман «Повня»
  • 1999 — Hitonari Tsuji, «Білий Будда»
  • 2000 — Джамайка Кинкейда, роман «Мій брат»
  • 2001 — Keith Ridgway, The Long Falling
  • 2002 — Еррі Де Лука (Італія), роман «Монтедідіо»
  • 2003 — Магда Сабо (Угорщина), роман «Двері»
  • 2004 — Hugo Hamilton, The Speckled People
  • 2005 — Джойс Керол Оутс (США), роман «Падіння»
  • 2006 — Nuala O'Faolain (Ірландія)
  • 2007 — Edward St Aubyn (Велика Британія)
  • 2008 — Сандро Веронезі (Італія), роман «Мирний хаос»
  • 2009 — Матіас Чшоке (Швейцарія), роман «Maurice à la poule»
  • 2010 — Софі Оксанен (Фінляндія), роман «Очищення»
  • 2011 — Франсиско Голдман (США), роман «Say Her Name» («Dire son nom»)
  • 2012 — Джулі Оцука (США), роман «Дехто ніколи не бачив моря»
  • 2013 — Річард Форд, роман «Канада»
  • 2014 — Цруя Шалев (Ізраїль), роман «Залишок життя»
  • 2015 — Керрі Хадсон (Велика Британія), роман «Спрага»
  • 2016 — Рабіх Аламеддін (Ліван, США), роман «Непотрібна жінка» («An Unnecessary Woman»)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.