Робочий тиждень та вихідний день

Робочий тиждень та вихідний день — офіційно встановлений порядок розподілу робочих днів та вихідних в різних країнах.

Вихідний день — день щотижневого відпочинку. При п'ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідні дні на тиждень, а при шестиденному — один вихідний день. Загальним вихідним днем є неділя. Законодавство про працю України розглядає різні варіанти визначення другого вихідного дня на підприємствах різного типу (ст.ст. КЗпП України 67, 68, 69). Другий вихідний день при п'ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації, і, як правило, має надаватися підряд з загальним вихідним днем.

У випадку, коли святковий або неробочий день (стаття 73 КЗпП України) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.

Власник або уповноважений ним орган у разі застосування рекомендації Кабінету Міністрів України не пізніше ніж за два місяці видає наказ (розпорядження) про перенесення вихідних та робочих днів на підприємстві, в установі або організації, погоджений з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником)

Існує також термін Неробочий день — день, в який працівник не зобов'язаний працювати без попередньої згоди (домовленості) з керівництвом. До неробочих днів належать усі офіційні свята, а також великі свята інших (неправославних) религійніх конфесій зареєстрованих в Україні (тільки за поданням громад сповідуючих відповідні конфесії, та не більше ніж три дні протягом року).