Рогачицька культура

Рогачицька культура - археологічна культура мідної доби Півдня України.

Азово-Чорноморська лінія розвитку степової мідної доби

Рогачинська культура мала культурні зв’язки та риси південно-східного, кавказького напряму.

Першим дослідником Азово-чорноморську лінію розвитку був В.М. Даниленко. Його дослідження набули розвитку у працях сучасних археологів. Для таких племен характерні південно-східні напрями на Крим або навколо Азовського моря з загальною прив’язкою у сторону Кавказу. Кавказький вектор відносин давніх племен України розробляє А.Л. Нечитайло.

Походження

Значна роль у її формуванні належить племенам нижньомихайлівської культури.

Дослідження

Рогачинський тип пам’яток спочатку виділено Олімпіадою Шапошниковою після розкопок у 1950-ті роки поселень Нижній Рогачик та Михайлівка (середній шар) на півночі Херсонської області. На початку XXI сторіччя Л.А. Спіцина виділлила Рогачицьку культуру.

Після відкриття поховань в Орільсько-Самарському межиріччі експедицією І.Ф. Ковальової Олимпія Шапошнікова зазначає, що ранній етап ямної культури в Україні репрезентовано двома локальними типами пам’яток — репінськими та типу Михайлівка-II (тепер відноситься до рогачинської культури). Проте у степах північного Надчорномор'я та Надозів'я повністю відсутні репінські пам'ятки.

Поширення

Нижня Наддніпрянщина, Надпоріжжі й далі на захід до Південного Бугу, та на Схід до степового Криму.

Олимпія Шапошникова розділила межі рогачинської (дніпрові правобережній та лівобережний степ) та репінської (лівобережний лісостеп України) культури.

Будинки

На середньому шарі Михайлівки у нижньому будівельному горизонті будували заглиблені будівлі, а у вищому будівельному горизонті - вже наземні.

Гончарство

Ліпний посуд вирізнявся високими вінцями, пологими плічками, опуклим тулубом, що переходив в округле, інколи — сплощене дно.

Зрідка трапляються високі круті плічка, характерні вже для доби ранньої бронзи.

Серед виявленого посуду переважають горщики, декоровані спочатку переважно гребінчастим штампом, а пізніше — шнуровим та наколами у верхній частині.

Поховання

Поховання влаштовували у ґрунтових ямах під могильними насипами за обрядом інгумації, у скорченому стані, з несталою орієнтацією небіжчиків.

Супровідні речі у похованнях — маленькі круглодонні горщики, схожі на великі з поселень.

Джерела

  • Археологія України: Курс лекцій: Навч. посібник / Л. Л. Залізняк, О. П. Моця, В. М. Зубар, В. В. Отрощенко, К. Бунятян, Р. В. Терпиловський; за ред. Л. Л. Залізняка. — К.: Либідь, 2005. — 504 с. 966-06-0394-0.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.