Нижньомихайлівська культура

Нижньомихайлівська культура — археологічна культура мідної доби степів від Подунав'я до Подоння[1]), Характеризується своєрідним складом матеріальної культури.

Поширення

На значній території південної смуги степів від Донщини до Подунав'я.

Родовід

Культура склалася і розвинулася під значним впливом трипільської культури[1] та північнокавказьких енеолітичних культур.

Передує ямній культурі. За більш сучасною думкою ямній передувала репінська культура.[2]

Датування

За каліброваними радіовуглецевими датами культура існувала 3800—3500 pоки до Р.Х. Виділена В. Даниленком.

Пам’ятки

Найвідоміша пам'ятка — нижній культурний шар Михайлівки над Дніпром на півночі Херсонщини.

Представлена незначною кількістю поселень з напівземлянковими житлами з відкритими вогнищами.

Гончарство

Керамічний посуд був ліпленим, але, на відміну від культур «ямної» лінії розвитку, плоскодонним.

Посуд із темною підлискованою поверхнею і доволі високої якості набув поширення в середовищі степових скотарів, поступаючись хіба що трипільському.

Керамічні форми вирізняються розмаїтістю (корчаги, горщики, кубки). У скромному оздобленні посуду використовували шнур.

Могильні поховання

Із племенами зазначеної культури пов'язують появу курганів у степу та перших антропоморфних стел.

Померлих ховали в кам'яних скринях, нерідко розмальованих фарбами, та в ґрунтових похованнях.

Характерною спорудою є могила №14 поблизу села Любимівка Херсонської області, де поховання у кам’яній скрині було перекрите потужним кам’яним панциром майже 4 м заввишки, стягнутим по колу кам’яною крепідою. Вертикально встановлені вапнякові брили крепіди перевищували зріст людини.

Господарство

Основою господарства було тваринництво. Переважало розведення дрібної рогатої худоби (65,5 %). Велика рогата худоба становила 16,3 %, кінь та свиня — по 7,3 % загальної кількості череди.

Певну роль відігравало також землеробство (пшениця-двозернянка, ячмінь, просо).

Примітки
  1. Формування степового енеоліту, Археологія України, сайт «Навчальні матеріали онлайн»
  2. Старожитності: Проблема систематики пам'яток пізнього енеоліту - ранньої бронзи. Старожитності. четвер, 14 вересня 2017 р. Процитовано 26 вересня 2017.

Джерела
  • Археологія України: Курс лекцій: Навч. посібник / Л. Л. Залізняк, О. П. Моця, В. М. Зубар, В. В. Отрощенко, К. Бунятян, Р. В. Терпиловський; за ред. Л. Л. Залізняка. — К.: Либідь, 2005. — 504 с. 966-06-0394-0.
  • Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7.
  • Шапошникова О. Г., Пам'ятки типу нижнього шару Михайлівки. В кн.: Археологія Української РСР, т. 1. К., 1971;
  • Шапошникова О. Г., Эпоха раннего металла в степной полосе Украины. В кн.: Древнейшие скотоводы степей юга Украины. К., 1987. (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.