Рогачов Дмитро Дмитрович

Дмитро Дмитрович Рогачов (2 жовтня 1895 — 1 липня 1963) — радянський воєначальник, контрадмірал (21.05.1941).

Дмитро Рогачов
рос. Дмитрий Рогачёв
Ім'я при народженні Дмитро Дмитрович Рогачов
Народження 20 вересня (2 жовтня) 1895(1895-10-02)
Росляківка, Калузька губернія, Російська імперія
Смерть 1 липня 1963(1963-07-01) (67 років)
Зеленодольськ, РРФСР
Поховання Зеленодольськ
Країна  СРСР
Приналежність Російська імперія  СРСР
Рід військ флот
Освіта Санкт-Петербурзький військово-морський інститут
Роки служби 1915—1956
Партія КПРС
Звання  Контрадмірал
Командування Пінська військова флотилія
Волзька військова флотилія
Дніпровська військова флотилія
Війни / битви Перша світова війна
Громадянська війна в Росії
Друга світова війна
Нагороди

СРСР

Медаль «За оборону Сталінграда»

Життєпис

Народився у 1895 році у селі Росляківка, Калузької губернії у бідній селянській сім´ї. У 1908 році закінчив 4-х класне Угодсько-Заводське земське початкове училище (вчився на кошти поміщика), у тому ж році приїхав до Москви, де почав роботу на електро-механічному заводі Лівшиця як учень слюсаря-електрика. У 1913 - 1915 роках працював у Царицині слюсарем-електриком та електромонтером.

У травні 1915 року достроково призваний на військову службу та отримав призначення на флот. Служив рульовим на панцернику Балтийського флота «Слава»[1].

У роки революції та громадянської війни воював на боці більшовиків у Петрограді, під Гатчиною та Царським Селом, на озері Байкал та на Кубані.

У 1929 році Рогачов закінчив Військово-морське училище імені М. В. Фрунзе. Через 9 років Дмитро Дмитрович вже займав посаду заступника командуючого Амурської військової флотилії

У 1940 році обійняв посаду командуючого Пінської військової флотилії, у складі якої брав участь у початковій фазі Німецько-радянської війни. 21 травня 1941 року Рогачову було присвоєно звання контрадмірал. Під час другого штурму Київського укріпрайону, що розпочався 16 вересня 1941 року[2], контрадмірал Рогачов залишався у Києві у штабі флотилії (нині це головний корпус Києво-Могилянської академії). Вдень 18 вересня Дмитра Дмитровича було тяжко поранено під час артилерийського обстрілу. Рогачова евакуювали на літаку буквально у останній момент з Києва, що був зайнятий супротивником наступного дня 19 вересня, та з київського оточення[1].

Після закінчення війни Дмитро Дмитрович служив командиром учбового загону, а потім загону та бригади кораблей у стадії будівництва у Зеленодольску. Там помер у 1963 році[1].

Див. також

Примітки

  1. В. А. Спичаков «Пинская военная флотилия в документах и воспоминаниях» — Львов: Лига-Пресс, 2009—384 с. — ISBN 978-966-397-118-2
  2. А. В. Кайнаран, А. Л. Крещанов, А. Г. Кузяк, М. В. Ющенко Киевский укрепленный район 1928—1941. — ПП Видавництво «Волинь», 2011. — 356 с. (Серія «История фортификации») ISBN 978-966-690-136-4
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.