Родзинкові бомбардувальники

Родзинкові бомбардувальники (нім. Rosinenbomber, англ. Raisin bombers) — прізвисько, яке одержали літаки союзників, котрі забезпечували продовольством та іншими предметами першої необхідності західні сектори Берліна берлінським повітряним постом під час блокади Берліна у 1949 році.

Жителі Берліна спостерігають за приземленням «родзинкового бомбардувальника». 1948

Берлінські діти грають в повітряний міст

Родзинковий бомбардувальник — двомоторний C-47 «Скайтрейн»

«Родзинковими» їх назвали після того, як за власною ініціативою американські екіпажі перед посадкою почали скидувати берлінським дітям невеликі пакети зі солодощами на саморобних маленьких парашутиках. В цих пакетиках найчастіше були шоколад і жувальна гумка, а також, ймовірно, родзинки.

Ідею солодощів на парашутиках приписують Гейлу Хелворсену. Він першим став прив'язувати носові хусточки як парашутики до упаковок шоколадних вафель, котрі він одержував в посилках з дому, і скидати цей вантаж перед посадкою в Берліні. Коли про таємні «бомбардування» дізнався командир Хелворсена, до акції через деякий час приєднались і інші пілоти, а збір солодощів, котрий отримав назву «Operation Little Vittles», охопив усі Сполучені Штати.

У наш час «родзинковими бомбардувальниками» називають всі літаки, що брали участь у берлінському повітряному мості, хоч не всі з них брали участь в «солодких» бомбардуваннях. Найчастіше в «родзинкових бомбардуваннях» брали участь американські літаки Douglas C-47 Skytrain та Douglas C-54 Skymaster.[1]

У перевезеннях провіанту в рамках берлінського повітряного моста були задіяні пілоти з декількох країн та літаки різних типів. Польоти здійснювались не лише в Темпельхоф, навіть на річці Хафель в берлінському районі Кладов приземлялись британські гідроплани. Маршрути берлінського повітряного мосту в аеропорт Темпельхоф та побудований під час блокади Берліна аеропорт Тегель пролягали над густонаселеними міськими кварталами, де в очікуванні «родзинкових бомбардувальників» після школи збирались юрби дітей.