Розжолобок
Розжолобок[1], жолобниця[2], іноді єндова́ (від рос. ендова, буквально — «яндола») — конструктивний елемент покрівлі, внутрішній кут, що утворюється в місці стиковки двох схилів. Є одним з ключових вузлів у влаштуванні всієї покрівельної системи.
![](../I/Rozjolobok.jpg.webp)
![](../I/%D0%91%D1%96%D1%82%D1%83%D0%BC%D0%BD%D0%B0_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D0%92%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80_%D0%9A%D1%83%D1%82_%D0%95%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_2.jpg.webp)
Зі схилів даху в розжолобок сходяться і по ньому відводяться атмосферні опади, що піддає розжолобок значним навантаженням. Він більше і довше інших частин покрівлі зазнає кліматичного впливу: стікання води, скупчення снігу, на сонячній стороні — посилений вплив сонячного світла. Ці фактори висувають підвищені вимоги як до покрівельного матеріалу, так і до якості виготовлення самого розжолобку.
Його проектуванню і влаштуванню завжди приділяється особлива увага. Будь-яка помилка у виготовленні може призвести до чималих збитків — від інтенсивного протікання, до повного обвалення конструкції в результаті, наприклад, скупчення снігу.
Примітки
- Розжолобок // Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7.
- Жолобниця // Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7.