Розстріл у Новій Астрахані
Розстріл у Новій Астрахані — самосуд, учинений більшовиками над мешканцями с. Нова Астрахань Старобільського повіту Харківської губернії (нині — Кремінський район, Луганська область) 6 березня 1918 р.
Історія
У березні 1918 р. мешканці Нової Астрахані на чолі з місцевим священником Георгієм Юхимовичем Курчієм (Курячим) (7.04.1879 — 6(19). 03. 1918, закінчив Харківську духовну семінарію) не дозволили вивезти із села хліб реквізиційному загону Старобільського повітового продовольчого комітету, який збирав поживу для Червоної армії. Під час конфлікту ніби-то було убито сімох більшовиків.
На допомогу більшовицькому продзагону прибув загін Червоної гвардії заводу «Донсода» на чолі з Іваном Кладком. Більшовики тут створили ревком, який виніс постанову розстріляти шістьох селян та священника, які найбільше противились реквізиціям. Більшовики виконали свій вирок 6 (19) березня. Розстріляних поховали у спільній могилі без належних обрядів. Викликаний селянами загін Ради робітничих та солдатських депутатів Лисичанська запізнився і зміг лише зібрати свідчення мешканців села та винести справу на розгляд Ради.
На переконання більшовиків селяни «іншого покарання, крім розстрілу, вони і не заслуговували»[1].
Розстріл селян став приводом для розпуску Лисичанкою радою Червоної гвардії заводу «Донсода» «впредь до выяснения обстоятельств расстрела».
Примітки
- Борьба за Октябрь на Артемовщине. 1929 г. / Острогорский М. С. 233
Джерела
- Борьба за Октябрь на Артемовщине. Сборник воспоминаний и статей. 1929 г. Острогорский М. (сост.) Издательство: Издательство «Пролетарий».
- http://lisichansk.info/viewpage.php?page_id=76
- http://imsu-lugansk.com/mista-i-sela-luganskoi-oblasti/kreminskyj-rajon/nova-astrahan.html?start=2
- Шоломова С. Б. Забвение над ними бессильно: [Из цикла «Сыны света», посвящ. судьбам священнослужителей-новомучеников] / София Шоломова; Харьк. правозащит. группа. — Харьков: Фолио, 2003. — С. 34.
- Матвеенко, М. Курячий Георгий Ефимович / М. Матвеенко // Православная энциклопедия Харьковщины. — Х., 2009. — С. 273—275.