Розумна сила

Розу́мна си́ла (англ. Smart power, також розу́мна вла́да, розу́мна міць, смарт-сила) — концепція, що обґрунтовує використання поєднання примусу і винагород з привабливістю цінностей та переконань задля досягнення цілей (тобто поєднання жорсткої і м'якої сил)[1][2]. Тобто, до прикладу, використання не лише військової сили, але і залучення у військові союзи і партнерські програми[3].

Згідно з Джозефом Наєм, більшість суб'єктів міжнародних відносин використовує концепцію «розумної сили» у своїй зовнішній політиці[1].

Походження

Єдиного автора терміну визначити важко. Згідно зі статтею у журналі «Foreign Affairs» від липня-серпня 2009 року, автором можна вважати Джозефа Ная, згідно з його словами створено цей термін було 2003 року[4]. Проте згідно з іншою статтею у цьому самому журналі від березня-квітня 2004 року автором можна вважати Сюзанну Носсел[5].

Приклади застосування «розумної сили»
  • протягом Холодної війни країни Заходу застосовували «розумну силу» проти СРСР: з однієї сторони стримували військову силу Союзу, а з іншої підривали віру у комунізм у самому СРСР і країнах Варшавського договору[6][7]
  • з приходом нової адміністрації на чолі з Бараком Обамою США змінили свою стратегію і почали використовувати «розумну силу» у своїй зовнішній політиці[8]

Див. також

Джерела

Примітки
  1. Kayhan Barzegar (11 липня 2011). Joseph Nye on Smart Power in Iran-U.S. Relations ((англ.)). Belfer Center. Процитовано 19 листопада 2013.
  2. Джозеф Най: Якщо у сусідів України різне бачення політики, досить важко підібрати шлях, який зацікавить всіх. Інститут світової політики. Архів оригіналу за 12 грудня 2013. Процитовано 19 листопада 2013.
  3. Matteo Pallaver. Introducing Power: Hard, Soft, Smart // = Power and Its Forms: Hard, Soft, Smart. — London, 2011. — P. 13.
  4. Joseph S. Nye Jr. (липень-серпень 2009). Get Smart. Combining Hard and Soft Power ((англ.)). Foreign Affairs. Процитовано 19 листопада 2013.
  5. Suzanne Nossel (березень-квітень 2004). Smart Power. Reclaiming liberal internationalism ((англ.)). Foreign Affairs. Процитовано 19 листопада 2013.
  6. Дональд Рамсфельд і «розумна сила». День. 27 квітня 2006. Процитовано 19 листопада 2013.
  7. Joseph Nye, Jr. (2006). Smart Power ((англ.)). Democracy. Процитовано 19 листопада 2013.
  8. Matteo Pallaver. The concept of Smart Power: An American Story? // = Power and Its Forms: Hard, Soft, Smart. — London, 2011. — P. 101-102.

Посилання
  1. Joseph S. Nye Jr. (липень-серпень 2009). Get Smart. Combining Hard and Soft Power ((англ.)). Foreign Affairs. Процитовано 19 листопада 2013.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.