Розчин Рінгера — Локка

Після першого застосування ізотонічного розчину натрію хлориду у 1881 році стало зрозуміло, що він не містить необхідного набору електролітів для підтримання гомеостазу. І вже 1882 року австралійський лікар і дослідник Сідней Рінгер (Sydney Ringer) запропонував новий електролітний розчин[1]), який надалі став родоначальником класу збалансованих кристалоїдних розчинів[2].

У пошуках ідеального складу Рінгер проводив експерименти з різноманітними розчинами електролітів. У дослідах на ізольованому серці тварин він намагався створити розчин, який дозволяє підтримувати життєдіяльність серця у такій експериментальній моделі. Рінгер вивчав in vitro вплив складу кристалоїдної рідини на скоротливість серця[3]. Створений Рінгером розчин дозволив коригувати порушення балансу електролітів, включаючи гіпокаліємію та гіпокальціємію. Окрім того, цей склад став базою для створення інших інфузійних препаратів, як то розчин Рінгера — Локка, розчин Гартмана, розчин Рінгера лактатний тощо).

Застосовують для боротьби зі зневодненням при різних захворюваннях (холера, сальмонельоз, ешерихіоз, харчове отруєння, вірусні гастроентерити тощо), діареї різного походження; при гострих циркуляторних порушеннях (розладах кровообігу), що супроводжуються дегідратацією (зневодненням), при опіках, геморагічному (що виникає через крововтрату), операційному і післяопераційному шоці, перитоніті (запаленні очеревини) тощо. Розчин вводять внутрішньовенно крапельно або, іноді, струминно. Раніше розчин готували безпосередньо перед введенням, з кінця XX століття використовують розчини, виготовлені на фармакологічних підприємствах, що мають тривалий термін збереження і перед вливанням підігріваються до температури людського тіла (36-38 °C).

Натрію хлориду — 9 г, натрію гідрокарбонат, кальцію хлориду і калію хлориду — по 0,2 г, глюкози — 1 г, води для ін'єкцій — до 1 л.

Розчин Рінгера в 1 літрі містить такі катіони: 4 ммоль К+, 147 ммоль Na+, 4,5 ммоль Са++ та 160 ммоль аніонів Cl—. Його осмолярність ― 309 ммоль/л. Для порівняння осмолярність плазми крові ― 320 ммоль/л. В 1 л плазми крові міститься 142 ммоль Na+, 4 ммоль К+, 2,5 ммоль Са++ та 103 ммоль Cl–. При цьому в ізотонічному розчині NaCl міститься 154 ммоль/л іонів Na+[1]. Тобто концентрація натрію в ньому сунадфізіологічна — вища від концентрації іонів натрію у плазмі крові. За функціональною класифікацією інфузійних препаратів розчин Рінгера належить до препаратів для відновлення ОЦК (протишокових), препаратів для корекції водно-електролітного балансу, розчинником для введення інших лікарських засобів та дезінтоксикаційних розчинів.

• Компендіум. Розчин Рінгера (Ringer’s solution)