Розшива

Розши́ва[1] (рос. расшива) — старовинне волзьке дерев'яне парусне судно, звичайно плоскодонне, з гострими носом і кормою. До появи пароплавів була найпоширенішим річковим судном у регіоні.

Розшива

На картині «Бурлаки на Волзі» зображена розшива.

Слово расшива походить від російського теслярського терміна расшить («укріпити раму розпірками»), за іншою версією — від нім. Reiseschiff («корабель для подорожей»)[2].

У довжину розшива бувала до 25 сажнів, а у ширину до 6 сажнів. Вантажопідйомність сягала 45 000 пудів.

Спереду судно вирізнялося гострим носом з нахиленим штевнем, корма в надводній частині мала транець (плаский щит). На єдиній щоглі судна піднімали два вітрила: нижнє — велике і верхнє — мале. Борти були «розшиті» різьбленням зі зображенням фараонок.

Розшиви рухали проти течії бурлаки.

Примітки

Розшива // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
Расшива // Этимологический словарь русского языка = Russisches etymologisches Wörterbuch / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)

Джерела

Расшива // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Розшива // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

[2] Расшива // Этимологический словарь русского языка = Russisches etymologisches Wörterbuch / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)