Роланд фон Гесслін

Роланд Ріхард Ернст Бальтазар фон Гесслін (нім. Roland Richard Ernst Balthasar von Hößlin; 21 лютого 1915, Мюнхен13 жовтня 1944, Берлін) — німецький офіцер, майор вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста. Страчений за участь у Липневій змові.

Роланд фон Гесслін
нім. Roland Richard Ernst Balthasar von Hößlin
Народився 21 лютого 1915(1915-02-21)[1]
Мюнхен, Німецька імперія
Помер 13 жовтня 1944(1944-10-13)[1] (29 років)
В'язниця Пльотцензееd, Шарлоттенбурґ-Вільмерсдорф, Берлін, Німецький рейх
·повішення
Країна  Німецький рейх
Діяльність офіцер, боєць Опору
Знання мов німецька[1]
Учасник Друга світова війна
Військове звання Майор
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу

Біографія

Виходець зі старовинного знатного роду Гесслін. Старший син генерал-майора Губерта фон Гессліна і його дружини Рози Ріст, брат Гартмута фон Гессліна.

В 1934 році поступив на службу фанен-юнкером в 17-й (баврський) кінний полк, розміщений у Бамберзі. В якості ад'ютанта 10-го розвідувального дивізіону брав участь у Польській кампанії. Згодом став інструктором в танковій школі Крапніца. В березні-липні 1941 року - офіцер штабу Африканського корпусу. З 20 серпня 1941 року - командир 3-ї роти 33-го танково-розвідувального дивізіону, з 12 липня 1942 року - керівник дивізіону. У боях з частинами 5-ї індійської дивізії був важко поранений в праву руку і відправлений в берлі, де був прооперований відомим хірургом Фердинандом Зауербрухом. В березні 1943 року познайомився з Клаусом фон Штауффенбергом, який від Гессліна інформацію про бойові дії в Африці. Восени 1943 року проходив комадирські курси. В лютому 1944 року Гесслін став командиром військової школи офіцерів таково-розвідувальних частин в Інстербурзі.

В квітня 1944 року Клаус фон Штауффенберг посвятив Гессліна в змову проти Гітлера. На початку червня 1944 року було заплановано, що в разі успішного замаху на Гітлера підконтрольні Гессліну частини підуть маршем на Кенігсберг і візьмуть під контроль резиденцію гауляйтера, телеграфну станцію та інші державні установи. На думку Гессліна, марш на Кенігсберг зайняв би близько 6 годин. 15 липня 1944 року Штауффенберг планував здійснити замах, і Гесслін повів свої частини на Кенігсберг, проте повернув назад, коли замах був відкладений. В подіях 20 липня Гесслін участі не брав, оскільки дізнався про замах доволі пізно - тоді, коли вже було відомо, що Гітлер пережив вибух.

1 серпня Гесслін був переведений в Майнінген і підвищений до майора, однак 23 серпня його заарештували співробітники гестапо і доставили у в'язницю Плетцензее в Берліні, де Гессліна з ганьбою виключили з вермахту. 13 жовтня Народна судова палата на чолі з Роландом Фрайслером засудила Гессліна до страти через повішення. Вирок був виконаний того ж дня.

В прощальному листі до батьків Гесслін писав: «Поштовхом для моїх вчинків був лише обов'язок.»

Звання

Нагороди

Пам'ять

Меморіальна дошка у Бамберзькому соборі.

В Бамберзькому соборі встановлена меморіальна дошка на честь п'яти «Бамберзьких вершників» - колишніх бійців 17-го кінного полку, страчених за участь у Липневій змові: графа Клауса фон Штауффенберга, барона Людвіга фон Леонрода, графа Рудольфа фон Марогна-Редвіца, Роланда фон Гессліна і барона Карла фон Тюнгена.

Джерела

  • August von Kageneck: Zwischen Eid und Gewissen: Roland von Hößlin, ein deutscher Offizier. Ullstein Verlag, Frankfurt am Main 1991, ISBN 3-550-07805-6.
  • Hartmut von Hösslin: Hösslin. Daten aus 5 Jahrhunderten. Wißner, Augsburg 1997, ISBN 3-89639-087-2.
  • Hartmut von Hösslin: Zwei Brüder im Sturm ihrer Jahre.
  • Veit Scherzer: Ritterkreuzträger 1939–1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. 2. Auflage. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S. 144.
  • KUROWSKI, F., Knight's Cross Holders of the Afrikakorps, Schiffer Publishing Ltd., Atglen, United States, 1996.
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.