Роль Казахстану в глобальних діях проти ядерної зброї

Книга написана у 2017 році і є продовженням теми, присвяченої антиядерним ініціативам Республіки Казахстан та її Президента Нурсултана Назарбаєва, їй передували такі праці Миколи Степаненка, як «Сильніше за смерть» (2015), «Внесок Казахстану в забезпечення ядерної безпеки у світі відповідає інтересам всього людства»[2] (2016). Особливо широку популярність отримали його книги: «На основі взаємної поваги і довіри» (2015) і «Центральноазійський барс» (2016).

Сьогодні Казахстан заслужено сприймається на міжнародній арені як генератор стабільності і розвитку. Однією з перших міжнародних ініціатив Казахстану можна назвати актуалізацію антиядерної проблеми.

— Микола Степаненко[3]

У книжці директора Міждержавного інституту українсько-казахстанських відносин ім. Нурсултана Назарбаєва Миколи Степаненка розкривається позиція Казахстану з питань ядерної безпеки. На прикладі аналізу ініціатив Президента Республіки Казахстан Нурсултана Назарбаєва в сфері ядерного роззброєння показані підстави визнання світовою спільнотою пріоритетної ролі Казахстану як лідера антиядерного руху. У роботі докладно викладені конкретні кроки Казахстану з реалізації політики в сфері нерозповсюдження від закриття ядерного полігону до ініціатив, висунутих в якості учасника глобальних форумів. Особливу увагу приділено ініційованому Нурсултаном Назарбаєвим Проекту АТОМ, спрямованого на створення глобальної громадської підтримки остаточної й безповоротної заборони випробувань ядерної зброї і, в кінцевому підсумку, її тотального знищення. Представлена об'єктивна інформація, що характеризує різні сторони історії підготовки та реалізації програми мирного використання ядерно-вибухових технологій на територіях Казахстану і України. Багато місця відведено матеріалам, що висвітлюють рукотворне ядерне забруднення України і пов'язані з цим екологічні проблеми[4][1][5][6].

Близькість позицій двох країн явно спостерігається на міжнародному рівні. Ми з упевненістю констатуємо наявність у політиці двох держав спільних поглядів і підходів з найважливіших питань сучасного міжнародного життя. Позбувшись ядерної зброї, ці держави підтвердили свої наміри зміцнювати процес роззброєння та загальної безпеки.

Послідовні і зважені ініціативи Президента Республіки Казахстан Нурсултана Назарбаєва з проблематики ядерної безпеки на моє глибоке переконання вельми своєчасні і несуть в собі глибокий практичний сенс. Істотним внеском Казахстану в забезпечення глобального миру стала відмова від четвертого найбільшого арсеналу ядерної зброї в світі і закриття Семипалатинського ядерного полігону. Черговим величезним внеском Казахстану в забезпечення глобальної безпеки став виступ Президента Республіки Казахстан Нурсултана Назарбаєва на IV Саміті з ядерної безпеки (31 березня - 1 квітня 2016 р м.Вашингтон), а також надання Маніфесту «Мир. XXI століття »статусу офіційного документа Генеральної Асамблеї та Ради Безпеки ООН.

— Микола Степаненко[7]

Антиядерні ініціативи Казахстану завжди знаходять живий відгук у громадян України.

Українці добре пам'ятають про допомогу Казахстану в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Важливим для України стало і участь Нурсултана Назарбаєва в роботі Київського саміту, присвяченого 25-й річниці аварії на Чорнобильській АЕС. У цей же рік, висловлюючи свою солідарність українському народу, Республіка Казахстан виділила 2 млн євро на будівництво об'єкту «Укриття». У квітні 2015 року Уряд Казахстану прийняв рішення надати фінансову допомогу в Чорнобильський фонд «Укриття» і направити додатково 1 млн євро у вигляді фінансової допомоги. Таким чином, на прикладі України можна зробити висновок, що відповідальна позиція і конкретний внесок Казахстану в справу забезпечення ядерної безпеки у світі відповідають інтересам не тільки казахстанського народу, а й усього людства.

— Микола Степаненко[7]

Презентація книги відбулася 29 серпня 2017 року в Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського в Міжнародний день дій проти ядерних випробувань (International Day Аgainst Nuclear Tests). У заході взяли участь представники дипломатичної місії, журналісти, співробітники НБУВ та вчені  Міждержавного інституту українсько-казахстанських відносин ім. Нурсултана Назарбаєва.

Примірники презентованого видання, присвяченого 5-річчю Проекту АТОМ — ініціативи Президента Республіки Казахстан Нурсултана Назарбаєва — передані до Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського для подальшого розповсюдження серед бібліотек та вищих навчальних закладів України[8].