Романюк Олександр Борисович

Народився в селі Вільшанка Чуднівського району. Житомирської області 24 серпня 1989 року. У 2011 році закінчив Одеський державний університет внутрішніх справ. Із серпня 2013-го — оперуповноважений Київського районного відділу карного розшуку Одеського міського управління ГУ МВС.

Із серпня 2014-го — інспектор штабу, батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Шторм».

20 вересня 2014-го року, близько 2-ї години ночі, на трасі «Дніпропетровськ — Нікополь» водій автобуса (що превозив із зони проведення бойових дій 34 бійців БПСМОП «Шторм»), який не відпочивав дві доби, заснув за кермом та втратив керування. Автобус з'їхав в кювет і перекинувся, більшість пасажирів дістали травми, двоє з них — лейтенант міліції Олександр Романюк і старший сержант міліції Олександр Лисоконь загинули.

Вдома лишилися батьки та двоє братів. Похований у с. Вільшанка на сільському кладовищі.

Девізом його короткого життя був такий: Не шукай собі місце в житті, для життя себе треба створити.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни

• нагороджений 26.2.2015 орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
• особиста подяка від Міністра МВС України Авакова А. Б. та грошова премія за затримку трьох дезертирів, які втекли зі зброєю з пгт Чабанка 11 травня 2014 року.

• Указ Президента України від 26 лютого 2015 року року № 109/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
• Наказ від 26 травня 2014 року № 933о/с  МВС України А. Б. Аваков (?)
• Романюк Олександр Борисович