Ромас Каланта
Ромас Каланта (лит. Romas Kalanta; 22 лютого 1953, Алітус — 14 травня 1972, Каунас) — 17-річний литовський націоналіст, відомий після політичного акту самоспалення[2]. Символ литовського руху опору 1970-тих років, національний герой. Католик.
Ромас Каланта | |
---|---|
лит. Romas Kalanta | |
Народився |
22 лютого 1953[1] Алітус, Q4217602?, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР[1] |
Помер |
15 травня 1972 (19 років) Каунас, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР[1] ·самоспалення |
Поховання |
|
Країна | СРСР |
Діяльність | дисидент |
Нагороди | |
Біографія
Каланта — релігійний юнак-католик. На момент політичного акту самоспалення — студент вечірньої школи.
Вдався до самогубства на знак протесту проти русифікації та радянської окупації Литви. Вигукував «Свободу Литві!» біля Музичного театру на центральній вулиці Каунаса — біля фонтану, де збиралася молодь. У його записній книжці залишився запис: «В моїй смерті винен лише суспільний лад».
Агенти КДБ СРСР провели похорон 18 травня на 2 години раніше, ніж передбачалося, щоб запобігти масовому прощанню з героєм. Тоді молодь, що зібралася біля будинку загиблого Ромаса, рушила на центральну вулицю міста — алею Свободи (Лайсвес алея, Laisvės alėja). У демонстраціях 18 та 19 травня взяло участь понад три тисячі осіб, головним чином молодь. У придушенні акцій протесту брали участь агенти КҐБ, міліціонери, солдати з окупаційних частин; протестуючих били, затримували та заарештовували, стригли наголо, деяких вивозили за кілька десятків кілометрів від міста та відпускали.
Всього заарештовано 402 особи, з них 33 притягнуті до адміністративної відповідальності, шестеро засуджені як хулігани та антигромадські елементи. Експертиза, організована окупаційним режимом, назвала Каланта психічно хворим. Батькам протягом 8 років не дозволяли поставити надгробний пам'ятник на кладовищі Ромайняй (споруджений лише 1982 року).
Пам'ять
Про Каланта написано книги, знято документальний фільм «Діти фонтану» (режисери Раймундас Баніоніс, Андрюс Шюша; 1990).
5 липня 2000 року Ромас Каланта посмертно нагороджений орденом Хреста Вітіс першого ступеня[3].
14 травня 2002 року за участю президента Литовської Республіки Валдаса Адамкуса на місці самоспалення відкритий пам'ятник «Поле жертви» («Aukos laukas»; скульптор Робертас Антініс молодший, архітектор Саулюс Юшкіс)[4].
Нагороди
- Великий хрест ордена Хреста Вітіс (1 липня 2000 року, посмертно)[5]
Див. також
Примітки
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #103275415X // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Jeanne Dorr «The Young Man with the Mesmerizing Eyes». Архів оригіналу за 4 березня 2012. Процитовано 17 вересня 2012.
- LR Prezidento dekretas Dėl Romo Kalantos (po mirties) apdovanojimo Vyčio Kryžiaus 1-ojo laipsnio ordinu Valstybės žinios, 2000-07-05, Nr. 54-1572
- Rokas Subačius. Dramatiškos biografijos: kovotojai, kūrėjai, karjeristai, kolaborantai… — V.: Mintis, 2005. — 443 p.: iliustr. ISBN 5-417-00887-7
- Декрет Президента Литви від 1 липня 2000 року № 928 Інформація на офіційному сайті Президента Литви(лит.)