Ромен Віндінг
Ромен Віндінг (фр. Romain Winding; нар. 25 грудня 1951, Булонь-Біянкур, Франція) — французький кінооператор.
| Ромен Віндінг | ||
|---|---|---|
| Romain Winding | ||
| Дата народження | 25 грудня 1951 (70 років) | |
| Місце народження | Булонь-Біянкур, Франція | |
| Громадянство |
 Франція | |
| Професія | оператор | |
| Роки активності | 1976 — наш час | |
| IMDb | ID 0934722 | |
| Нагороди та премії | ||
| ||
| Сезар (2013) | ||
 Зовнішні зображення | |
|---|---|
 |
Р. Віндінг на церемонії «Сезара» (2013) |
Життєпис
Ромен Віндінг народився 25 грудня 1951 року в Булонь-Біянкурі у сім'ї кінооператора Андреаса Віндінга (1928—1977) та Женев'єви Віндінг (1927—2008), яка працювала монтажеркою кіно[1].
За час операторською кар'єри Ромен Віндінг зняв близько 70 кіно- та телефільмів. Найчастіше співпрацює з режисерами Жан-Клодом Бріссо та Бенуа Жако. Саме за операторську роботу у фільмі останнього «Прощавай, моя королево» у 2013 році Віндінг отримав премією «Сезар» як найкращий оператор.
У 2005 році входив до складу журі конкурсу за найкращий деюбют «Золота камера» (фр. Caméra d'Or) 58-го Каннського кінофестивалю[2].
У липні 2013 році Ромен Віндінг став кавалером французького Ордена Мистецтв та літератури[3].
Вибіркова фільмографія
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Режисер | Примітки |
|---|---|---|---|---|
| 1984 | Париж очима… через двадцять років | Paris vu par… vingt ans après | Шанталь Акерман, Бернард Дюбуа, Філіп Гаррель та ін. | разом з іншими операторами |
| 1988 | Звук і лють | De bruit et de fureur | Жан-Клод Бріссо | |
| 1989 | Біле весілля | Noce blanche | Жан-Клод Бріссо | |
| 1990 | Дитяча гра | Un jeu d'enfant | Паскаль Кан | |
| Скромниця | La discrète | Крістіан Венсан | ||
| 1992 | Селін | Céline | Жан-Клод Бріссо | |
| Вкрадений зошит | Le cahier volé | Крістін Ліпінська | ||
| 1993 | Лист для Л. | Lettre pour L… | Ромен Гупіль | |
| 1994 | Чорний ангел | L'ange noir | Жан-Клод Бріссо | |
| За обопільною згодою | Consentement mutuel | Бернар Стора | ||
| Старанний географ | Le géographe manuel | Мішель Стумпф | ||
| 1996 | Спеціальний випуск | Tiré à part | Бернар Рапп | |
| Узи серця | Les liens du coeur | Жозе Даян | телевізійний | |
| 1997 | Сьоме небо | Le septième ciel | Бенуа Жако | |
| Порочні круги | Vicious Circles | Сінді Вайтлоу | ||
| 1998 | Месники: Гра для двох | The Revengers' Comedies | Малкольм Маубрей | |
| Нещастя Маргарет | The Misadventures of Margaret | Браян Скіт | ||
| 1999 | Улюблена теща | Belle maman | Габрієль Агіон | |
| Тільки не скандал | Pas de scandale | Бенуа Жако | ||
| 2000 | Ангели Фреда | Les savates du bon Dieu | Жан-Клод Бріссо | |
| Фальшива служниця | La Fausse suivante | Бенуа Жако | ||
| Зніму кімнату | Room to Rent | Халід Аль-Хаггар | ||
| Тоска | Tosca | Бенуа Жако | ||
| 2001 | Повелителі духів | Master of the Spirits | телесеріал | |
| 2002 | Момент щастя | Un moment de bonheur | Антуан Сантана | |
| 2003 | Сімейка Роуз | Bienvenue chez les Rozes | Франсіс Паллюо | |
| 2004 | Шия жирафи | Le cou de la girafe | Сефі Неббу | |
| Узбережжя | Littoral | Ваджі Муавад | ||
| 2005 | Секс у великому Парижі | Clara Sheller | Рено Бертран, Ален Берліне | телесеріал |
| Час настав | La cloche a sonné | Бруно Ербуло | ||
| Еліан | Éliane | Каролін Юппер | телевізійний | |
| 2006 | Донька судді | La fille du juge | Вільям Карел | |
| Бандит Гаспар | Gaspard le bandit | Бенуа Жако | ||
| Сартр, роки пристрастей | Sartre, l'âge des passions | Клод Горетта | ||
| 2007 | Кандидат | Le candidat | Нільс Ареструп | |
| 2009 | Друге народження | Revivre | Хаїм Бузагло | міні-серіал |
| 2010 | Фальшивомонетники | Les faux-monnayeurs | Бенуа Жако | телевізійний |
| Я занадто сильно вас кохаю | Je vous aime très beaucoup | Філіп Локе | ||
| Будинок Рошвілів | La maison des Rocheville | міні-серіал | ||
| 2011 | Перелітні свині | When Pigs Have Wings | Сільвен Естібаль | |
| 2012 | Прощавай, моя королево | Les adieux à la reine | Бенуа Жако | |
| У пошуках Ортенза | Cherchez Hortense | Паскаль Боніцер | ||
| 2013 | Мосьє Президент | Le pouvoir | Патрік Ротман | |
| Хочу як Бріджет | Joséphine | Аньєс Обадья | ||
| Любов від усіх хвороб | Supercondriaque | Дені Бун | ||
| 2014 | Сім'я Бельє | La famille Bélier | Ерік Лартіго | |
| 2015 | Щоденник покоївки | Journal d'une femme de chambre | Бенуа Жако | |
Визнання та нагороди
| Рік | Категорія | Номінант | Результат | |
|---|---|---|---|---|
| Міжнародний кінофестиваль у Люшоні | ||||
| 2009 | Найкращий оператор | «Друге народження» та «Вибір Міріам» | Нагорода | |
| Премія «Сезар» | ||||
| 2013 | Найкращий оператор | Прощавай, моя королево | Нагорода | |
Примітки
- Romain Winding. RYM. Процитовано 19.08.2015.
- Romain Winding. IEC. Архів оригіналу за 08.08.2014. Процитовано 3.08.2014.
- Nomination dans l'ordre des Arts et des Lettres juillet 2013. Culturecommunication.gouv.fr.
- Повний перелік нагород на номінацій Ромена Віндінга на сайті IMDb(англ.)
Посилання
- Ромен Віндінг на сайті IMDb (англ.)
- Ромен Віндінг на сайті AlloCiné (фр.)
- Ромен Віндінг в Інтернет-енциклопедії кінооператорів (англ.)
- Romain Winding на сайті uniFrance Films(фр.)
- Ромен Віндінг на сайті oKino.ua (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.