Російська спільнота політологів

Российское общество политологов («Росі́йське товари́ство політо́логів», загальноросійська громадська організація; РОП) — неурядова організація, що об'єднує спільноту політологів Росії і Світу в галузі політології.

Российское общество политологов
Тип парасолькова організація
Засновано 25 листопада 2013[1]
Сфера політологія
Країна  Росія
Керівник Примаков Євген Максимович
Ключові особи Andrey Shutovd, Якунін Володимир Іванович і Єрємєєв Станіслав Германовичd
Членів 650
Вебсайт ruspolitology.ru

Організація декларує своєю головною метою інтеграцію російської спільноти політологів, зміцнення зв'язків між наукою, освітою і політичною практикою. Одне з пріоритетних завдань — просування російських наукових шкіл у галузі політичної науки в міжнародному академічному співтоваристві. Членами РОП є понад 650 політологів. Російське товариство політологів позиціонує себе як спільнота професійних вчених, які також є публічними експертами з поточних політичних подій і процесів[2]. На думку дослідників російської політології А. Ю. Сунгурова і М. Е. Карягіна, в РОП інституційно оформилася «почвенническая» частина політологічного співтовариства[3].

Історія

Як пишуть дослідники А. Ю. Сунгуров і М. Е. Карягін, процес створення «Російського суспільства політологів» ініціювали декани факультетів політології МДУ і СпбДУ[ком. 1]. Нове професійне співтовариство планувалося як «парасолькова організація», яка повинна була подолати сегментування вітчизняної політології, інтегрувати всіх російських політичних вчених і їх «невеликі асоціації, як РАПН і інші»[3].

Установчий з'їзд організації відбувся в Московському державному університеті ім. М. В. Ломоносова 25 листопада 2013 року. В установчому з'їзді взяли участь представники понад 50 регіонів. На з'їзді були сформовані керівні органи організації, обрані члени ради і президії, а так само був прийнятий статут[5]. Почесним президентом Російського суспільства політологів був обраний колишній Голова Уряду Росії, академік РАН Євген Максимович Примаков[6][7].

Склад членського корпусу

За оцінкою А. Ю. Сунгурова і М. Е. Карягіна, серед політологів-членів РОП переважають викладачі вишів. Цей сегмент академічного співтовариства (т. зв. «Іст-сайд», на відміну від «Вест-сайда») більшою мірою орієнтований на студентів, має відношення до державного фінансування; дослідники воліють публікації у вітчизняних журналах і надають не менше значення російським науковим напрацюванням, ніж закордонним[3].

Ініціативи та діяльність організації

3 липня 2014 року в рамках з'їзду Загальноросійської громадської організації «Російське товариство політологів» (РОП) було створено Молодіжне відділення Російського товариства політологів (МолРОП). З'їзд РОП був присвячений темі «Національні інтереси Росії: глобальні пріоритети, політичні стратегії та перспективи». МолРОП утворився шляхом створення регіональних представництв в суб'єктах Російської Федерації. Одними з перших були створені представництва в Москві, Санкт-Петербурзі, Волгоградській, Астраханській, Саратовській і Тамбовській областях, Республіці Башкортостан, Красноярському і Краснодарському краях. До кінця 2015 року корпорація молодіжного відділення РОП налічує 35 регіональних представництв і близько 500 членів[8].

У Казані в кінці 2016 року відбувся II з'їзд Російського суспільства політологів на теми: «Російська політика: порядок денний у мінливому світі». У роботі з'їзду взяли участь близько 400 російських політологів, а також кілька десятків гостей з 25 країн світу. В цілому робота з'їзду відобразила загальні цілі влади на місцях і Російського товариства політологів[9].

Станом на 2016 рік в РОП було створено 60 регіональних відділень.

10-12 вересня 2018 року на Факультеті політології МДУ їм. М. В. Ломоносова відбувся III з'їзд Російського товариства політологів[10][11].

Керівництво

Співголови Російського суспільства політологів:

Виконавчий директор Російського суспільства політологів:

  • Кузнєцов, Ігор Іванович, доктор політичних наук, професор кафедри історії та теорії політики факультету політології Московського державного університету імені М. В. Ломоносова[12].

Критика

Дослідники А. Ю. Сунгуров і М. Е. Карягін призводять фрагменти з інтерв'ю трьох професорів-політологів, членів РАПН, а також регіонального керівника РОП. У них були висловлені критичні думки про менш відкритих, ніж у РАПН, методи роботи; про пропаганду як основної задачі РОП; про виникнення РОП внаслідок «певного сюжету в системі державного управління»; про РОП як про штучному проекті, в якому можливі конфлікти в силу наявності в ньому і ідеологів, науковців. Сунгуров і Карягін, розглядаючи РОП в контексті становлення російського політологічного співтовариства, яке, на їх думку, в цілому вже сформувалося, укладають, що створення РОП свідчить про його «розвитку і диференціації». Дослідники роблять висновок, що в РОП інституційно оформилася «почвенническая» частина академічної спільноти, яка більшою мірою орієнтується на «обслуговування завдань держави»[3].

Коментарі
  1. 14 июня 2012 года Правление РАПН опубликовало информационное письмо, в котором сообщалось: «От лица рабочей группы её позицию представили деканы факультетов политологии МГУ А. Шутов и СПбГУ С. Еремеев — инициаторы создания нового объединения под условным названием „Российское общество политологов“»[4].

Примітки
  1. Самарина А., Савицкая Н. Политологов призвали на службу отечеству: Новый союз пополнил ряды существующих объединений в идеологической сфере — Независимая газета, 2013.
  2. Столетов, Чихарёв, 2016.
  3. Карягин, Сунгуров, 2016.
  4. Обсуждение перспектив создания новых объединений в рамках сообщества политологов. Информационное письмо Правления РАПН от 14 июня 2012 г. Российская ассоциация политической науки. 14 червня 2012. Процитовано 22 жовтня 2018.
  5. Самарина А., Савицкая Н. (26 листопада 2013). Политологов призвали на службу отечеству (рос.). Независимая газета. Архів оригіналу за 6 серпня 2018. Процитовано 23 жовтня 2018. Проігноровано невідомий параметр |subtitle= (довідка)
  6. Замдиректора РИСИ принял участие во II съезде Российского общества политологов в Казани (рос.). Российский институт стратегических исследований (РИСИ). 14 листопада 2016. Архів оригіналу за 20 листопада 2016. Процитовано 11 листопада 2018.
  7. Пшеничникова М. (2 вересня 2015). Российская политология — на службе гражданского общества (рос.). Международная жизнь. Процитовано 11 листопада 2018. Проігноровано невідомий параметр |subtitle= (довідка)
  8. Морозов, Гаврилов, 2015.
  9. Волох, Суворова, 2017.
  10. Путин В. (11 вересня 2018). Участникам, организаторам и гостям III съезда Российского общества политологов (рос.). Сайт Президента России. Архів оригіналу за 12 вересня 2018. Процитовано 11 листопада 2018.
  11. Карягин М. (13 вересня 2018). Беспризорные политологи (рос.). Актуальные комментарии. Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 11 листопада 2018.
  12. ЭИСИ. Экспертный институт социальных исследований. Процитовано 23 жовтня 2018.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.