Російський атлас (1792)
Росі́йський а́тлас (рос. Российский атлас, из сорока четырех карт состоящий и на сорок два наместничества империю разделяющий) — великий настільний атлас Російської імперії. Виданий 1792 року в Санкт-Петербурзі Географічним департаментом Кабінету імператора. Упорядкований російським географом Олександром Вільбрехтом. Гравіювання виконували Олексій Савінков й Іван Леонов. Доповнений в 1793 — 1795 роках. Складався з 44 карт, що описували 42 російських намісництва. Другий науковий атлас імперії після першого академічного, виданого в 1745 році. Відображає адміністративно-територіальний поділ Росії та земель, підкорених нею, після реформ Катерини ІІ 1775 — 1785 років. Мета атласу — адміністративна і політично-економічна характеристика імперії та її природних умов.
Російський атлас | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Автор | Олександр Вільбрехт | |||
Мова | російська | |||
Опубліковано | Санкт-Петербург, 1792 | |||
| ||||
Цей твір у Вікісховищі |
Зміст
- Титульний аркуш
- Зміст
Карти північної смуги
Карти середньої смуги
20. Могилівське намісництво 27. Тулське намісництво 30. Низогородське намісництво 39. Іркутське намісництво (захід) 40. Іркутське намісництво (схід)
Карти південної смуги
42. Катеринославське намісництво і землі Чорноморських козаків 43. Кавказьке намісництво і землі війська Донського Карти новоздобутої області