Російський ведмідь
Російський ведмідь (англ. Russian Bear) — уособлення Росії, «атрибут російської держави й субститут її верховного правителя»[1].
| Російський ведмідь | |
.jpg.webp) | |
 Російський ведмідь у Вікісховищі |
Зустрічається на перших географічних картах Російської держави. На «Морській карті», складеній і з позначкою-коментарем шведського священика Олауса Магнуса (Olaus Magnus; 1490—1557) в 1539 році, ведмідь — маркер Російської держави[1].
Ведмідь як символ Росії
Однак особливе ставлення до ведмедя предків, збереження пережитків тотемізму, зображення ведмедя на гербах, збереження в казках, прикмети не були головною причиною становлення образу ведмедя як символу Росії. Велику роль, на думку дослідників (наприклад, Д. Г. Хрустальова), в цьому зіграв Захід.
Вважається, що першими творами іноземця, в яких присутні записи про ведмедя в Росії, стали «Записки про московитські справи» барона Сигізмунда Герберштейна (1486—1566). Записи про зиму 1526 року тут, можливо, перебільшені, але мають реальні підстави. Він пише:
«... ведмеді, підбурювані голодом, залишали ліси, бігали всюди по сусідніх селах і вривалися в будинки; при баченні їх натовп поселян тікав від їх нападу і через холод гинув поза оселею, жалюгідною смертю».
В результаті поява ведмедів взимку в селах (містах) стало сприйматися як подія регулярна і цілком притаманна для Росії в цілому. Поняття «Muscovy Bear» (Московитський Ведмідь) існувало і у XVIII столітті, коли Московії вже не існувало. Muscovy Bear — це своєрідний бренд в Англії кінця XVII — початку XVIII ст. За твердженням Д. Хрустальова:
«Демонструючи на ярмарку кровожерливе кошлате чудовисько, глядачеві стверджували, що це справжній — «московитський» — ведмідь. В Англії це перетворилося в стійку традицію, яка у XVIII фіксується в пресі як рекламний слоган».
Олаус Магнус в трактаті «Історія північних народів» («Historia de Gentibus Septentrionalibus») вставляє сюжет про ведмежих поводирів, пов'язаних з російськими та литвинами:
«росіяни й литовці, хоробрі та войовничі народи, найближчі сусіди шведів і готів на Сході, знаходять особливе задоволення, маючи диких звірів, яких приручають так, що вони сліпо коряться їх найменшому знаку».
Галерея
- Обкладинка американського журналу Puck (20 січня 1904)
«Европейская гонка». 1737 г.
Неизвестный гравер (изд. Уильям Холланд). Безумный Павел. 1801 г. Раскарашенный офорт. Библиотека Брауновского университета
Чарльз Уильямс. Северных медведей учат танцевать. 1801 г. Раскрашенный офорт.
Чарльз Уильямс. Взаимные почести в Тильзите, или обезьяна, медведь и орёл. 1807 г. Раскрашенный офорт
Исаак Круншенк. Медведь становится посредником. 1803 г. Раскрашенный офорт.
Джеймс Гиллрей. Союзные державы разувают Эгалите. 1799 г. Раскрашенный офорт.
Див. також
Література
- Россомахин А. А., Хрусталёв Д. Г. Русская Медведица, или Политика и похабство (С приложением каталога английских карикатур XVIII века, представляющих Россию в образе Медведя). — СПб.: Красный матрос, 2007. — ISBN 5-7187-0719-1.
- Олег Рябов, Анджей де Лазари. Миша и Медведь: «Медвежья» метафора России в дискурсе грузино-российского конфликта // Европа. — 2008. — № 4.
- Россомахин А., Хрусталёв Д. Россия как Медведь: Истоки визуализации (XVI-XVIII века) // Границы : Альманах Центра этнических и национальных исследований ИвГУ. — Иваново: ИвГУ, 2008. — Вып. 2: Визуализация нации. — С. 123—161. — ISSN 978-5-7807-0743-1.
- Россомахин А. А., Хрусталёв Д. Г. Россия как Медведь // Новое литературное обозрение. — 2008. — № 1 (57).
- Рябов О. В. Охота на медведя: О роли символов в политической борьбе // Неприкосновенный запас. — 2009. — № 1. — С. 195—211.
- Хрусталёв Д., Россомахин А. Польская диета русского медведя. — Санкт-Петербург: Красный матрос, 2009. — 112 с. — ISBN 5-7187-0874-6.
- Россомахин А., Хрусталёв Д. Вызов императора Павла, или первый миф XIX столетия. — СПб: Издательство Европейского университета, 2011. — 256 с. — (Художественные мифы девятнадцатого столетия: Выпуск 1). — ISBN 978-5-94380-110-5.
- Хрусталёв Д. Происхождение «русского медведя» // Новое литературное обозрение. — 2011. — № 1.
- «Русский медведь»: История, семиотика, политика / Под ред. О. В. Рябова и А. де Лазари. — М.: Новое литературное обозрение, 2012. — 368 с. — ISBN 978-5-86793-985-4.
- Успенский В. М. Типология изображений «русских медведей» в европейской карикатуре XVIII - первой трети XIX века // «Русский медведь»: История, семиотика, политика/ Под ред. О. В. Рябова и А. де Лазари. — М.: Новое литературное обозрение, 2012. — 368 с. — ISBN 978-5-86793-985-4.
- Andrzej de Lazari, Oleg Riabov. Миша и медведь: «Медвежья» метафора России в актуальном политическом и публицистическом дискурсе // Studii de Slavistică. — Iaşi: Editura Universitatii «Alexandru Ioan Cuza», 2008. — № XIII. — С. 19—35.
- Oleg Riabov, Andrzej de Lazari. Misha and the Bear: The Bear Metaphor for Russia in Representations of the “Five-Day War” // Russian Politics and Law. — 2009. — Vol. 47, № 5. — P. 26—39. — DOI:10.2753/RUP1061-1940470502.
- Andrzej de Lazari, Oleg Riabow, Magdalena Zakowska. Europa i Niedzwiedz. — Warszawa: Centrum Polsko-Rosyjskiego Dialogu i Porozumienia, 2013. — 320 с. — ISBN 8393519225.