Ротерт Павло Павлович

Ротерт (інколи Роттерт) Павло Павлович (4 липня 1880, Білосток, Російська імперія, нині Польща 11 листопада 1954, Москва, СРСР) — голова ради депутатів Південних залізниць (Харків, 1917), член ВУЦВК, головний інженер Дніпробуду та Московського метробуду, член-кореспондент Академії будівництва СРСР, професор.

Ротерт Павло Павлович
Народився 4 липня 1880(1880-07-04)
Білосток, Російська імперія[1]
Помер 11 листопада 1954(1954-11-11)[1] (74 роки)
Москва, РРФСР, СРСР[1]
Поховання Введенське кладовище
Країна  Російська імперія
 СРСР
Науковий ступінь доктор технічних наук
Членство Всеросійський центральний виконавчий комітет
Нагороди

Біографія

Павло Павлович Ротерт народився 1880 року в Білостоку (тоді — Російської імперії) у німецькій родині. Вищу освіту здобув у Санкт-Петербурзі у Петербурзькому інституті цивільних інженерів. 1911 року отримав диплом будівельника. Під час Революції 1905—07 років брав участь у студентському русі.

Після революції 1917 року голова Ради депутатів Південних залізниць.

  • 1925—27 — керівник будівництва однієї з найбільших будівель тогочасного СРСР — будинку державної промисловості у Харкові.
  • 1927 — заступник головного інженера, головний інженер Дніпробуду майже до завершення будівництва ДніпроГЕС (запущений в жовтні 1932).
  • 1931 — перший керівник і головний інженер московського метробуду, керував будівництвом першої і другої черги Московського метрополітену.

З 1938 на науковій і викладацькій роботі. Обирався членом ВЦВК.

Похований на Введенському кладовищі.

Нагороди

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.