Московський метрополітен
Моско́вський метрополіте́н (рос. Московский метрополитен) — система ліній метрополітену у Москві.
| Московський метрополітен | |||
|---|---|---|---|
| рос. Московский метрополитен | |||
 | |||
 | |||
| Опис | |||
| Країна |
 Росія | ||
| Місто | Москва | ||
| Дата відкриття | 15 травня 1935 (86 років) | ||
| Вартість проїзду | 60₽ (картою «Тройка» — 42₽) | ||
| Щоденний пасажиропотік |
6,498 млн (2016)[1] 9,55 млн (максимальний) | ||
| Річний пасажиропотік | 2378,3 млн (2016)[1] | ||
| Сайт | mosmetro.ru | ||
| Підприємницькі дані | |||
| Оператор | Московский метрополитенd | ||
| Нагороди |
  | ||
| Маршрутна мережа | |||
| Кількість ліній | 14 (+ монорейка + МЦК) | ||
| Кількість станцій |
250 (+ 3 тимчасово закритих станцій:«Ризька», «Варшавська», «Каширська» + 6 станцій монорейки; + 31 станцій МЦК) | ||
| Довжина мережі | 436 км (+ 4,7 км монорейки та 54 км МЦК) | ||
| Рухомий склад | |||
| Кількість вагонів | 5956 | ||
| Кількість вагонів у складі | 3 — 8 | ||
| Кількість депо | 20 | ||
| Технічні дані | |||
| Ширина колії | 1520 мм | ||
| Середня швидкість | 40,78 | ||
| Максимальна швидкість | 80 | ||
| |||
 Московський метрополітен у Вікісховищі | |||
Багато станцій метрополітену міняли свої назви, деякі — по кілька разів. Метрополітен спочатку носив ім'я Лазара Кагановича. З 1955 року метрополітену присвоєно ім'я Володимира Леніна. Орденом Леніна метрополітен нагороджений 6 вересня 1947 року «за зразкову організацію роботи з перевезення населення і успішне освоєння нової техніки», а 1985 року метрополітену також присуджений орден Трудового Червоного Прапора «за успішне виконання планів перевезення пасажирів». Сама транспортна система з 1992 року переважно іменується стисло, як Московський метрополітен.
Короткий опис мережі
Система включає 15 ліній, загальна протяжність становить 408,1 км, на яких розташовані 250 станцій. 31 грудня 2020 року вiдкрита Електрозаводська. Ще 2 станцій ВКЛ ( Народное ополчение та Мньовники) вiдкрити 1 квiтня 2021 року. 7 грудня 2021 року вiдкрити ще 10 станцій Великої Кільцевої лінії вiд Мньовников до Каховськой. В планах влади москви відкрити до 2025 року 30 нових станцій. Сюди входять завершення будівництва Великої Кільцевої лінії, відкриття Комунарської лінії, а також початок робіт по Бірюлёвской і Рублево-Архангельской лініях.Також до складу метрополітену входить монорейкова лінія. У звичайний робочий день пасажири здійснюють 8,038 млн поїздок (дані річного звіту за 2007 р.), в середній календарний день — 6,92 млн поїздок. Всім лініям привласнені назви і короткі позначення, які для всіх ліній є порядковим номером. Кільцева лінія сполучає всі останні лінії, окрім Бутовської, Некрасовської і Солнцевської.
Велика частина дороги і станцій знаходиться під землею, проте є і винятки. Так, Філівська лінія має довгу наземну ділянку від станції «Студентська» до станції «Кунцевська» з 7 наземними станціями, а також відкритий метроміст між станціями «Смоленська» і «Київська». Бутовська лінія легкого метро на 2/3 проходить по поверхні, єдини підземни станціі на ній — «Вулиця Старокачаловська», та «Лісопаркова». Наземні ділянки також є на Тагансько-Краснопресненській (наземна станція «Вихіно» і частина перегону «Текстильщики» — «Волгоградський проспект»), на Арбатсько-Покровській (наземні станції «Ізмайловська» і «Кунцевска» і частина перегонів, що примикають до них) лініях. Окрім згаданого Смоленського метромосту Філівської лінії, є метромости через Яузу на Сокольницькій лінії (між «Преображенською площею» і «Сокольниками»), на Замоскворіцькій (між «Автозаводською» і «Коломенською»), і найвідоміший — критий метроміст, на нижньому ярусі якого розташована станція «Воробйові гори» (побудований у 1958 році, з 1983 по 2001 рік перебував на реконструкції).
Спуск на підземні станції метрополітену і підйом на надземні здійснюється за допомогою ескалаторів і сходових маршів. В більшості випадків ескалатори однопролітні, три- або чотири-ниткові. На станціях Бутовської лінії і на станціях «Строгіно», «Кунцевська» і «Слов'янський бульвар» також побудовані ліфти для людей з обмеженнями опорно-рухової системи, а на станціях «Алтуф'єво» і «Строгіно» на сходах для їхньої зручності встановлений спеціальний пересувний пандус.
Багато старих станцій мають свої власні наземні вестибюлі, проте за часів активного розвитку мережі метрополітену їхнє будівництво було визнане економічно і практично недоцільним, і станції стали будувати з підземними вестибюлями, часто суміщеними з підвуличними пішохідними переходами.
У Московському метрополітені експлуатується пересувний склад трьох поколінь, і на теперішній час йде активне оновлення парку вагонів, зокрема — старі і такі, що відслужили свій термін, списуються, менш старі модернізуються, а також інтенсивно купуються нові.
Лінії метрополітену
| Назва лінії | №/колір | Російською | Введена в дію | Довжина | Кількість станцій |
|---|---|---|---|---|---|
| Сокольницька |  |
Сокольническая | 1935 | 44,1 км | 26 |
| Замоскворіцька |  |
Замоскворецкая | 1938 | 42,9 км | 24 |
| Арбатсько-Покровська |  |
Арбатско-Покровская | 1938 | 45,5 км | 22 |
| Філівська |  |
Филёвская | 1958 | 14,9 км | 13 |
| Кільцева |  |
Кольцевая | 1950 | 19,4 км | 12 |
| Калузько-Ризька |  |
Калужско-Рижская | 1958 | 37,8 км | 24 |
| Тагансько-Краснопресненська |  |
Таганско-Краснопресненская | 1966 | 42 км | 23 |
| Калінінсько-Солнцевська |   |
Калининско-Солнцевская | 1979 | 27 км | 19 |
| Серпуховсько-Тимірязєвська |  |
Серпуховско-Тимирязевская | 1983 | 41,2 км | 25 |
| Люблінсько-Дмитровська |  |
Люблинско-Дмитровская | 1995 | 33,5 км | 23 |
| Велика кільцева лінія |  |
Большая кольцевая линия | 2018 | 10,5 км | 22 |
| Бутовська |  |
Бутовская | 2003 | 10,0 км | 7 |
| Монорейкова[2] |  |
Монорельс | 2004 | 4,7 км | (6) |
| Московське центральне кільце |  |
Московское центральное кольцо | 2016 | 54,0 км | (31) |
| Некрасовська |  |
Некрасовская линия | 2019 | 6,9 км | 8 |
| Всього: | 436 км | 250 | |||
Електродепо
Крім того, заплановано введення в експлуатацію наступних депо:
- «Нижньогородське» — для обслуговування Третього пересадного контуру. Має бути на місці реконструйованого Московського вагоноремонтного заводу ім. В. Е. Войтовича[4].
- «Південне» («Братєєво-2») — біля електродепо ТЧ-17 Братєєво, для Замоскворіцької лінії (після передачі електродепо Замоскворіцьке Третього пересадного контуру).
Галерея
Станція «Київська»
Станція «Комсомольська»
Станція «Пролетарська»
Станція «Аеропорт»
Станція «Братиславська»
Див. також
Примітки
- ОСНОВНЫЕ ТЕХНИКО-ЭКСПЛУАТАЦИОННЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ МЕТРОПОЛИТЕНОВ ЗА 2016 ГОД. Международная Ассоциация «Метро».
- . У грудні 2015 року рішенням адміністрації метрополітену монорейка був включений до складу метрополітену
- Вагоны, прошедшие капитальный ремонт на площадке «Сокол» ЗРЭПС в 2006 году
- СТРОИТЕЛЬНЫЙ МИР — О внесении изменения в постановление Правительства Москвы от 4 мая 2012 г. N 194-ПП. Архів оригіналу за 18 червня 2013. Процитовано 30 грудня 2016.
Посилання
- Офіційний сайт Московського метрополітену (рос.)
- Метроблог — новини про Московський метрополітен та транспорт (рос.)
- Трёхгранка — фотографії вагонів, статті з газет
- Московський метрополітен — проєкт студії Артемія Лебедєва (рос.)
- Metrowalks.ru — фотоподорожі московським метрополітеном (рос.)
- Новини московського метрополітену на сайті newsmetro.ru (рос.)
- Московський метрополітен на сайті urbanRail.net (англ.)
- Схема ліній з показанням пускових ділянок, дат відкриття станцій і відміток їх закладення (листопад 2019) (рос.)
- Перейменовані станції Московського метрополітену (до 2014 року) (рос.)