Рубен Соса

У дорослому футболі дебютував 1982 року виступами за команду «Данубіо», в якій провів три сезони, взявши участь у 78 матчах чемпіонату.

Протягом 1985—1988 років захищав кольори клубу «Реал Сарагоса». З цим клубом Соса виграв Кубок Іспанії 1986 року. У фінальному матчі він забив гол у ворота «Барселони»[1].

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу «Лаціо», до складу якого приєднався 1988 року. Відіграв за «біло-блакитних» наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Лаціо», був основним гравцем атакувальної ланки команди.

Влітку 1992 року Рубена продали в «Інтернаціонале». Там настав розквіт кар'єри Прінсіпіто[2]. Він ставав найкращим бомбардиром «Інтера» в сезонах 1992/93 і 1993/94, виграв у складі «нерадзуррі» Кубок УЄФА 1994 року[3]. Проте повернення Денніса Бергкампа влітку 1993 року призвела до розколу в стані «Інтера», в результаті якого Соса покинув Серію А влітку 1995 року[1][4].

Рубен Соса провів один сезон у «Боруссії» з Дортмунда, вигравши чемпіонат Німеччини 1995/96[1]. У наступному році «Боруссія» виграла Лігу Чемпіонів та Міжконтинентальний кубок, але до того моменту Соса вже повернувся в Іспанію, де виступав за скромний «Логроньєс». Однак там Соса не прижився, після чого, через кілька місяців, прийняв рішення повернутися на батьківщину.

1997 року уклав контракт з клубом «Насьйональ», у складі якого провів наступні чотири роки своєї кар'єри гравця. У складі «триколірних» Соса виграв чемпіонати Уругваю в 1998, 2000 і 2001 роках, ставши одним з улюбленців «больсос»[1].

2002 року Соса вирішив прийняти пропозицію китайського клубу «Шанхай Шеньхуа», в якому провів цілий рік. Потім він повернувся в «Насьйональ», де поступово перейшов на тренерську роботу. Як асистент тренера він виграв першість Уругваю 2005 року.

2006 року Рубен несподівано повернувся у великий футбол, зігравши у Другому дивізіоні Уругваю за «Расінг» (Монтевідео) кілька матчів.

1983 року залучався до складу молодіжної збірної Уругваю. На молодіжному рівні зіграв в одному офіційному матчі, забив 1 гол.

1984 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Уругваю.

У складі збірної став дворазовим володарем Кубка Америки — 1987 року в Аргентині та 1995 року в Уругваї. Також став фіналістом розіграшу Кубка Америки 1989 року у Бразилії, де отримав звання найкращого гравця турніру[5][6][7], а також чвертьфіналістом Кубка Америки 1993 року в Еквадорі. Крім того був учасником чемпіонату світу 1990 року в Італії.

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 12 років, провів у формі головної команди країни 46 матчів, забивши 19 голів.

Розпочав тренерську кар'єру, повернувшись до футболу після невеликої перерви, 2009 року, увійшовши до тренерського штабу клубу «Насьйональ»[8]. Наразі досвід тренерської роботи обмежується цим клубом, в якому Рубен Соса працює і досі.

• Рубен Соса на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
• Рубен Соса на сайті National-Football-Teams.com (англ.)