Рудик Григорій Опанасович
Григорій Опанасович Рудик ( нар. 1912 — 16 серпня 1943) — офіцер Збройних Сил СРСР. Брав участь у Радянсько-фінській війні(1939—1940) та Великої Вітчизняної війні(1941-1945) у ході якої загинув звільняючи Харків.
Григорій Опанасович Рудик | |
---|---|
Народження |
1912 Лелеківка (Кропивницький) |
Смерть |
16 серпня 1943 Харків |
Країна | СССР |
Приналежність | Радянська армія |
Рід військ | стрілецькі війська |
Роки служби | 1935–1943 |
Звання | Майор |
Командування | стрілецький полк |
Війни / битви |
Радянсько-фінська війна Велика Вітчизняна війна (1941-1945) • Четверта битва за Харків |
Нагороди |
Життєпис
Народився 1912 у селі Лелеківка, м.Кіровоград. З 1935 року мобілізований до служби в РСЧА.
З 1940 брав участь в Радянсько-фінській війні. Рота, якою командував молодший офіцер Григорій Рудик, вийшла у тил противника, що дало змогу основним силам радянських бойців прорвати укріплення фінської армії. За цю операцію Григорій Рудик удостоєний ордена Червоного Прапора.
Під час Великої Вітчизняної війни командир стрілецького батальйону в районі Рави-Руської мужньо захищав рідну землю від німецько-фашистких загарбників. Після оточення і жорстоких боїв вивів батальйон. За хвацькість Григорія Рудика представлено до звання Героя Радянського Союзу. З невідомих причин Золотою Зіркою він не був нагороджений. Хоча клопотання командування полком зберігається у Центральному архіві МО СРСР.
По 17.05.1943 командир 281 гвардійського стрілецького полку 93-ї гвардійської Червонопрапорної Харківської стрілецької дивізії.[1].
Гвардії Майор Григорій Рудик героїчно загинув в бою за звільнення міста Харків 16 серпня 1943 року.
Його особу зафіксовано в документальної стрічці Олександра Довженка «Битва за нашу Радянську Україну».[2]
Нагороди та відзнаки
- Орден Червоного Прапора (1940)
- Орден Суворова III ступеню
Пам'ять
На його честь одна з вулиць Харкова, школа і трамвайна зупинка носять ім'я Григорія Рудика. На могилі встановлено обеліск, а в музеї обладнано куточок. У день 23 серпня чиновники приносять до пам'ятника квіти.
Посилання
- Книга пам'яті України
- Три подвиги Григорія Рудика
- Победа 1945
- Мемориальные доски. Харьков[недоступне посилання з червня 2019]