Рудник

Рудни́к (рос. рудник, англ. ore mine, ore pit, metal mine; нім. Grube, Erzgrube), рідко ру́дня[1] [2] — гірниче підприємство, копальня шахтного типу, що видобуває рудні та нерудні корисні копалини підземним способом[3]. В Україні застосування терміну «рудник» для таких підприємств є рівнозначним із терміном «шахта»[4][5]. До XX століття рудниками називали також вугільні шахти.

Може об'єднувати кілька суміжних шахт або розрізів із загальним комплексом споруд (на поверхні) і допоміжних цехів. Є металеві, соляні та інші рудники.

Загальна характеристика

Рудник, як і шахта, має наземні споруди: копри, надшахтні будівлі, склади і систему підземних гірничих виробок, призначених для розробки родовища.

У рівнинній місцевості розкриття здебільшого здійснюється вертикальними стволами, рідше — похилими. В гористій місцевості основні виробки, що використовуються для розкриття — штольні.

Найглибші рудники світу знаходяться в Індії (копальня «Чемпіон-Риф») та в ПАР: «Тау-Тона», «Вітватерсранд» (глибина понад 4,5 км). В Україні найглибші рудники: «Батьківщина» (м.Кривий Ріг) (на 2010 р. – понад 1520 метра), «Гвардійська» (Кривий Ріг) (1430 м).

Див. також

Примітки
  1. Рудня // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Рудня // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.. — Т. 4, С. 85]
  3. Гірничий Закон України
  4. Правила безпеки під час розробки родовищ рудних та нерудних корисних копалин підземним способом
  5. У 19 ст. рудниками називали великі вугільні підприємства, шахтами або копальнями – середні та малі, з невеликою кількістю робітників і простими технічними засобами

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.