Гірниче підприємство
Гірни́че підприє́мство — промислове підприємство, призначене для розвідування або розробки родовищ корисних копалин.
Гірниче підприємство включає цілісний технічно й організаційно відокремлений майновий комплекс засобів і ресурсів для видобутку корисних копалин, будівництва та експлуатації об'єктів із застосуванням гірничих технологій.
До гірничих підприємств належать: копальні (шахти, рудники, кар'єри, розрізи), нафтові і газові промисли, збагачувальні фабрики і гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК) та інші.
Потужність гірничого підприємства
Потужність гірничого підприємства (англ. capacity of a mining company, нім. Förderung f des Bergbaubetriebes)
1) Виробнича потужність гірничого підприємства — максимально можливий видобуток корисної копалини встановленої якості за одиницю часу (доба, рік), обумовлений, виходячи за умов виробництва, в розглянутому періоді на основі найповнішого використання засобів виробництва, раціонального режиму роботи, ефективної технології й організації виробництва, яка враховує передовий досвід, при дотриманні вимог безпеки і правил технічної експлуатації.
Потужність гірничого підприємства визначають: за обсягом гірничих робіт, пропускною здатністю відкотних виробок, приствольних дворів і шахтних підйомів, а також технологічного комплексу поверхні, вентиляції і стану життєзабезпечення трудящих гірничого підприємства.
Величина виробничої потужності гірничого підприємства змінюється при здійсненні техніко-організаційних заходів і умов виробництва. Виробнича потужність кар'єру — продуктивність кар'єру по видобутку корисної копалини і розкривних робіт (для шахт — прохідницьких робіт, «проходки») за одиницю часу (звичайно рік), установлюється проєктом; визначається виходячи з планової потреби, балансових запасів, гірничо-геологічних умов, можливостей застосування устаткування та ін.
2) Проєктна потужність гірничого підприємства — визначений у проєкті видобуток корисної копалини за одиницю часу. Вимірюється в тоннах на рік (річна), в тоннах на добу (добова) і в тоннах на годину (годинна) незбагаченої корисної копалини (рядове вугілля, сира руда) і збагаченої (за винятком відходів при збагаченні).
Режим роботи гірничого підприємства
Режим роботи гірничого підприємства (англ. mode of mine operation, mine operating conditions; нім. Arbeitsweise f des Bergbaubetriebes) — встановлені порядок і тривалість виробничої діяльності у певному календарному періоді (доба, тиждень, місяць, рік), що враховує технологію виробництва, регламентує час виробничої роботи та час перерв, змінність роботи, тривалість змін. Розрізнюють перервний і безперервний режим роботи гірничого підприємства Найпоширеніші для гірничих підприємств перервні режими роботи:
- з трьома 7-годинними змінами на добу, двома загальними вихідними днями — п'ятиденний робочий тиждень;
- з трьома 7-годинними змінами на добу, одним загальним і одним змінним вихідним днем.
Безперервний режим роботи, як правило, здійснюється на повністю автоматизованих виробництві або на процесах, які необхідно підтримувати цілодобово.
Рентабельність гірничого підприємства
Рентабельність гірничого підприємства (англ. mine economic efficiency, mine profitability, mine cost effectiveness; нім. Rentabilität f des Bergbaubetriebes, Wirtschaftlichkeit f des Bergbaubetriebes) — узагальнений показник економічної ефективності виробництва, що використовується для оцінки фінансово-господарської діяльності підприємств. Розраховується як відношення прибутку до затрат або собівартості продукції. Комплексно відображає використання матеріальних, трудових і грошових ресурсів та природних багатств.
Проєктування гірничих підприємств
Проєктування гірничих підприємств, (англ. mine designing; нім. Pla-nung f der Bergwerke, Projektierung f der Bergbaubetriebe) — розробка комплексної технічної документації (проєкту), що вміщує техніко-економічне обґрунтування, розрахунки, креслення, макети, кошториси, пояснювальні записки та інші матеріали, необхідні для будівництва (реконструкції) гірничого підприємства і його фінансування.
Реконструкція гірничих підприємств
Реконструкція гірничих підприємств — комплекс заходів, спрямованих на докорінну чи часткову перебудову технологічного комплексу діючих гірничих підприємств. Реконструюються кар'єри, шахти, газові та нафтові промисли, збагачувальні фабрики. Основні причини реконструкції — зниження виробничої потужності, продуктивності праці, погіршення умов праці тощо. Базується на оновленні основних фондів — активних (обладнання) і пасивних (будівлі та споруди).
Основні напрями реконструкції шахт:
- технічне переобладнання підприємства із збільшенням його потужності і поліпшенням техніко-економічних показників роботи;
- об'єднання полів декількох підприємств зі створенням загальної системи капітальних виробок, схем транспорту, вентиляції тощо;
- продовження термінів служби гірничодобувного підприємства за рахунок прирізки запасів сусідніх полів;
- вдосконалення способів розкриття, систем розробки і схем, підготовки запасів до відробки і інше.
Трудові відносини працівників гірничих підприємств
Трудові відносини працівників гірничих підприємств регулюються Кодексом законів про працю України, законами України «Про підприємства в Україні», «Про охорону праці» та іншими нормативно-правовими актами про працю.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Папушин Ю. Л., Білецький В. С. Основи автоматизації гірничого виробництва. — Донецьк : Східний видавничий дім, 2007. — 168 с. — ISBN 978-966-317-004-6.