Рудольф — червононосий північний олень

Рудольф (англ. Rudolf the red-nosed reindeer), також відомий як «Дев'ятий олень Санти» - легендарний північний олень, якого вперше описав Роберт Л. Мей. Рудольфа зазвичай змальовують як провідного оленя, що запряжений у сані Санти і подорожує з ним у різдвяний вечір, хоча він лише молодий олень, в якого ще нема великих рогів його було обрано за те, що він має яскравий червоний ніс. Його ніс світиться так яскраво, що він освітлює шлях усій іншій команді, навіть в у сувору зимову заметіль.

Рудольф вперше з'явився у буклеті написаному в 1939 р. Робертом Л. Мей, який було видано універмагом «Montgomery Ward».[1][2][3]

Казка належить «The Rudolph Company», LP і була пересказана у багатьох формах, в тому числі в популярній пісні, легендарній телепередачі 1964 року і в сиквелах, а також у фільмі. В багатьох країнах Рудольф став героєм різдвяного фольклору. У 2014 відмічали 75-ту річницю персонажа Рудольфа [4] і 50-ту річницю на телебаченні.[5] Поштова служба США випустила колекцію поштових листівок із Рудольфом 6 листопада 2014.[6][7]

Історія публікації

Роберт Л. Мей створив персонажа Рудольфа в 1939 на замовлення чиказького Montgomery Ward. Щороку під час торгівлі на Різдво як подарунок закуповували і роздавали кольорові буклети, і тому власники магазинів вирішили, що створити власну книжку дозволило б заощадити кошти. Спочатку Мей вибирав для персонажу північного оленя такі імена як «Ролло» або «Реджинальд» але врешті решт назвав його «Рудольфом»[8] В перший рік публікації, Montgomery Ward розповсюдили 2.4 мільйонів копій казки про Рудольфа.[9]

Сюжет

Казка розказує про молодого північного оленя Рудольфа, який має незвичайний червоний яскравий ніс. Через цю відмінність з нього глузували і висміювали однолітки, але Рудольф проявив себе під час поганої погоди одного різдвяного вечора, коли погано було видно шлях, Санта Клаус запримітив ніс Рудольфа і попросив його вести попереду сані того вечора. Рудольф погодився, а однолітки почали поважати його за його сміливість і благородність.

Посилання

Примітки
  1. Mikkelson, Barbara; Mikkelson, David P. (19 грудня 2010). Rudolph the Red-Nosed Reindeer. Urban Legends Reference Pages. Snopes.com. Архів оригіналу за December 3, 2011. Процитовано 2 грудня 2011. Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  2. Ramer, Holly; Talbot, Toby (photo) (23 грудня 2011). Scrapbook tells how Rudolph went down in history. Hanover, NH: Associated Press. Процитовано 23 грудня 2011.
  3. Kim, Wook (17 грудня 2012). Yule Laugh, Yule Cry: 10 Things You Didn’t Know About Beloved Holiday Songs. Time. Архів оригіналу за 21 грудня 2014.
  4. Parrella, Andrew (18 грудня 2014). From The Archives: Rudolph Turns 75. New Hampshire Public Radio. Архів оригіналу за 24 грудня 2014.
  5. Rudolph the Red-Nosed Reindeer celebrates 50th anniversary. CBS News. December 9, 2014. Архів оригіналу за 10 грудня 2014.
  6. Rudolph all red-nosed over stamp of approval. United States Postal Service. November 6, 2014. Архів оригіналу за 24 грудня 2014. «Rudolph the Red-Nosed Reindeer, the nation’s longest-running and highest-rated Christmas television special 'went down in history' to receive its stamp of approval today. The set of four Limited Edition Forever stamps depicting Rudolph, Hermey, Santa and Bumble were created from still television frames from the special which premiered 50 years ago in 1964.»
  7. http://www.altogetherchristmas.com/traditions/rudolph.html
  8. "Old Fashioned Christmas". University Place/Wisconsin Historical Society. Wisconsin Public Television. December 12, 2010. 0:28 minutes in.
  9. Moreau, Jennifer (24 грудня 2010). Rudolph's Burnaby roots. Burnaby Now. с. A11.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.