Рум'яна

Зараз рум'яна зазвичай складаються з кольорового порошку на основі тальку, який наноситься пензлем на щоки.

Як барвник зазвичай використовують сафлор фарбувальний, з'єднання карміна з гідроксидом амонію, трояндову воду, а також інші різні барвники.

Існують рідкі рум'яни, а також рум'яни на жировій основі.

Стародавні єгиптяни були відомі своїм створенням косметики, зокрема використанням рум’ян.[1] Стародавні єгипетські піктограми показують чоловіків і жінок, які носять рум’яні губи та щоки. Вони змішували жир з червоною охрою, щоб створити пляму червоного кольору.[2]

Грецькі чоловіки й жінки зрештою імітували зовнішній вигляд, використовуючи для створення пасти подрібнені ягоди шовковиці, сік червоного буряка, подрібнену полуницю або червоний амарант. Тих, хто носив макіяж, вважали багатими, і це символізувало статус, оскільки косметика була дорогою.[3]

У Китаї Руж використовували ще за часів династії Шан. Виготовляли з соку листя червоних і синіх квітів. Деякі люди додавали м'якуш великої рогатої худоби та свинячу підшлункову залозу, щоб зробити продукт більш щільним. Жінки носили важкі рум’яна на щоках і губах. У китайській культурі червоний символізує удачу і щастя для тих, хто носить цей колір.

У Стародавньому Римі чоловіки та жінки створювали рум'яні фарби за допомогою свинцю (II, IV) (червоний свинець) і кіноварі. Було виявлено, що суміш спричинила рак, деменцію і, врешті, смерть.[4]

У 16 столітті в Європі жінки й чоловіки використовували білий порошок для освітлення обличчя.  Зазвичай жінки додавали щокам важких рум'ян.

Сучасні рум'яна зазвичай складаються з порошку на основі тальку червоного кольору, який наносять пензлем на щоки, щоб підкреслити структуру кісток. Забарвлення зазвичай або пелюстки сафлору, або розчин карміну в гідроксиді амонію і рожевої води, ароматизованої трояндовою олією. Варіант рум’ян на основі крему — це шнуда, безбарвна суміш алоксану з холодним кремом, який також забарвлює шкіру в червоний колір.

Сьогодні рум’яна — це термін, який в першу чергу використовується для визначення рум’ян будь-якого кольору, включаючи: коричневий, рожевий, червоний та помаранчевий. Він зазвичай не використовується для визначення помади, однак деякі можуть використовувати цей термін для позначення червоного кольору продукту.

Коли модна тенденція поєднувати помаду з лаком для нігтів утвердилася, а колірна гамма помади зросла, люди більше не використовували цей термін для визначення кольору губ. Діапазон відтінків для рум’ян загалом залишався обмеженим, зберігаючи назву рум’ян.[5]

Зараз рум’яна випускаються у формі крему, рідини, пудри або гелю.[6]

Маркіза де Помпадур роботи Франсуа Буше (1758)
Кембридж (Массачусетс), Художній музей Фоґґа Мадам де Помпадур зображена під час свого туалету, в момент покриття своїх щік рум'янами.

• Були часи, коли і чоловіки, і жінки використовували рум'яна (наприклад, Епоха Регентства).
• У Вікторіанську епоху, коли нанесення макіяжу асоціювалося з низькою мораллю, пані щипали свої щоки (і кусали свої губи) щоб зробити їх рум'яними.

• Modes In Makeup, a brief history of cosmetics
• The History of Makeup
• The Pervasion of Rouge
• Румяна // Краткая энциклопедия домашнего хозяйства. — М. : Государственное Научное издательство «Большая Советская энциклопедия», 1959.

1. History of Rouge (амер.). Процитовано 22 липня 2021.
2. Eldridge, Lisa (2018). The Story of Make-up. BBC.
3. The gruesome and lengthy history of why we use blush. Business Insider. Процитовано 16 вересня 2018.
4. Deadly Blush. Livingly (англ.). Процитовано 17 вересня 2018.
5. cosmeticsandskin@gmail.com. Cosmetics and Skin: Rouge. cosmeticsandskin.com (англ.). Процитовано 16 вересня 2018.
6. Makeup of Makeup: Decoding Blush. WebMD (амер.). Процитовано 16 вересня 2018.