Руне Педерсен
Руне Педерсен (норв. Rune Pedersen; нар. 19 травня 1963, Мосс, Норвегія) — норвезький футбольний суддя. Арбітр ФІФА з 1989 по 2003 роки[1]. З 1990 по 2000 роки 10 разів визнавався найкращим арбітром Норвегії, лише одного разу — в 1993 році, поступившись цим званням Рою Хельге Ольсену[2].
Руне Педерсен | |
---|---|
Народився |
19 травня 1963 (58 років) Мосс, Естфол, Норвегія |
Країна | Норвегія |
Діяльність | футбольний суддя, футболіст |
Нагороди | |
Кар'єра
З 1987 року обслуговував матчі вищого дивізіону Норвегії, а 1989 року отримав статус арбітра ФІФА і став працювати на міжнародних матчах.
15 листопада 1997 року судив матч відбору чемпіонат світу 1998 року у Києві між збірними України та Хорватії, де не зарахував чистий гол Віталія Косовського, після чого українці за сумою двох матчів поступилися хорватам[3]. Після гри Григорій Суркіс в інтерв'ю з зробив акцент на прізвищі судді і на довгі роки футбольні вболівальники України, бажаючи образити суддю, так і говорили: «Ну ти і Педерсен!»[4]
У 1998 році Педерсен був включений в список суддів на чемпіонат світу у Франції. На «мундіалі» відпрацював два матчі: гру групового етапу Аргентини проти Ямайки, а також чвертьфінальну зустріч між Німеччиною і Хорватією[5].
Після закінчення кар'єри рефері протягом десяти років був Головою суддівського корпусу Норвезької футбольної асоціації[6][2], а потім фахівцем з Конвенції арбітражу УЄФА[7]
Примітки
- Rune Pedersen - Performance data. Transfermarkt (англ.). Процитовано 8 липня 2018.
- Pedersen gir seg som dommersjef. adressa.no (норв.). Процитовано 8 липня 2018.
- ТОП-5 ненависних арбітрів в Україні
- Як українські команди втрачали і знаходили внаслідок суддівських помилок
- Rune Pedersen » WM 1998 in Frankreich. weltfussball.de (нім.). Процитовано 8 липня 2018.
- Rune Pedersen - bio. WorldReferee (англ.). Процитовано 8 липня 2018.
- Сумнозвісний екс-арбітр Педерсен проінспектував систему арбітражу в Україні
Посилання
- Rune Pedersen. на World Referee. Процитовано 2011-07-9. (англ.)
- Rune Pedersen. на eu-football.info. Процитовано 2014-08-6.