Руський жіночий кружок
«Товариство „Руський жіночий кружок“» | |
---|---|
Тип | жіноча громадська організація |
Засновано | 1893 |
Розпущено | 1939 |
Штаб-квартира | Коломия |
Місце діяльності |
Австро-Угорщина Королівство Галичини та Володимирії |
Членство | «Союз українок» |
Офіційні мови | українська |
Голова | Францішка Кобринська |
Ключові особи |
Францішка Кобринська Антоніна Кульчицька Наталія Шипайло Олена Витвицька Наталія Чайковська (дружина Андрія Чайковського)[1] Г.Михайлюк (Величко) Марія Мельник О.Слюзар Михайлина Княжинська Марія Білозор Стефанія Чубата |
Материнська організація |
«Союз українок» |
Товариство «Руський жіночий кружок» (Товариство «Руський жіночий кружок в Коломиї», Товариство «Жіночий кружок») — галицька жіноча організація заснована у Коломиї в 1893 році, з 1920-х років — філія «Союзу українок».
Історія
Товариство «Руський жіночий кружок» засноване 1 квітня 1893 року в Коломиї. Ініціаторами були: Францішка Кобринська (перша очільниця товариства)[2], Весоловська (сестра Ярослава Веселовського), Антоніна Кульчицька та Олена Кисілевська[3]. Товариство нараховувало 46 членкинь. Організація ставила перед собою завдання розвитку жіночого руху та допомогу бідним ученицям у здобутті освіти. Для цього планувалося:
- Заснування та утримання власної бібліотеки;
- Проведення товариських «сходин» із викладами, концертами, аматорськими виставами, забавами (такі як «Шевченківські вечерниці»[4]);
- Відкриття курсів домашнього господарства, крою, шиття;
- Видання «письм».
При товаристві «Руський жіночий кружок» було створено аматорський театральний гурток, режисером якого був Іван Біберович[5].
У 1904 році «Руський жіночий кружок» вніс зміни у свій статут, якими визначив заснування захоронок, одним із засобів досягнення своїх завдань.
Товариство «Руський жіночий кружок» у 1905 році було серед ініціаторів створення «Кружка руських (українських) дівчат» у Коломиї.
У 1909 році товариство купило у Коломиї «Балинецьку бурсу», яку заснував Теодор Білоус, та відкрило «Дівочу бурсу», інтернат для українських учениць різних коломийських навчальних закладів, які доїжджали до міста[6]. Бурса проіснувала до кінця 20-х років.
У 1920-х роках, після створення «Союзу українок», «Руський жіночий кружок» став його філією[7].
Примітки
- Мельничук, Б. Чайковська Наталія Юріївна. Тернопільський енциклопедичний словник. — Т. 3 : П — Я. Тернопіль, 2008. — С. 579.
- Олена Залізняк.Початки українського жіночого руху «Наше життя»
- Олена Кисілевська - «постать королеви…»
- Томенчук Х.Я. «Фортепіанне мистецтво Коломиї: історія та сучасність». 2005
- Біберович Іван «Коломийський академічний обласний український драматичний театр імені І.Озаркевича»
- Українські еліти Коломиї (1848–1991).
- У ювілейному змагу «Наше життя, 1968»
Джерела
- Жіночий рух в Україні // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- Францішка Кобринська. «Руский жіночий кружок в Коломиї». Наша Доля: Книжка 2. Львів, 1895.
- Марія Мельник. «Руський Жіночий Кружок». У збірці: Над Прутом у лузі...Коломия в спогадах. За редакцією 3.Книша. Торонто: Срібна Сурма, 1962.
- Марія Бачинська-Донцова. «На біжучі теми жіночого руху». Наш Світ : альманах «Жіночої Долі» з додатком калєндаря на рік 1928. Коломия, 1927.
- Статут товариства «Руский жіночий кружок» в Коломиї. Коломия: Накладом товариства, 1904. С. 10
- Статут товариства «Руский жіночий Кружок» в Коломиї. Коломия, 1894. С. 8