Рухадзе Микола Максимович

Микола Максимович Рухадзе (4 жовтня 1905(19051004), станція Каратапа Закавказької залізниці, тепер місто Руставі, Грузія — розстріляний 15 листопада 1955, місто Тбілісі, тепер Грузія) — радянський діяч органів державної безпеки, міністр державної безпеки Грузинської РСР, генерал-лейтенант. Депутат Верховної Ради СРСР 2—3-го скликань (в 1946—1952 роках).

Рухадзе Микола Максимович
груз. ნიკოლოზ რუხაძე
Народився 4 (17) жовтня 1905
Руставі, Грузія
Помер 15 листопада 1955(1955-11-15) (50 років)
Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР
Національність грузин
Діяльність політик
Учасник німецько-радянська війна
Посада депутат Верховної ради СРСР
Військове звання генерал-лейтенант
Партія КПРС
Нагороди

Біографія

Народився в родині залізничного робітника. У 1914—1918 роках навчався в Другій чоловічій гімназії в Тифлісі. У 1918 році переїхав з родиною в село Ліді-Джихаші Самтредського повіту. У 1922 році вступив до комсомолу.

У 1924 році закінчив Батумський гуманітарний технікум.

У липні — грудні 1924 року — діловод управління ощадкас Народного комісаріату фінансів Грузинської РСР у Тифлісі.

З січня до червня 1925 року — відповідальний секретар бюро комсомолу механічного заводу імені Орджонікідзе.

У червні 1925 — лютому 1926 року — інструктор, заступник завідувача організаційного відділу Аджарського обласного комітету комсомолу.

У березні — грудні 1926 року — завідувач агітаційно-пропагандистського відділу Телавського повітового комітету комсомолу.

У січні — квітні 1927 року — відповідальний перекладач військового трибуналу Кавказької армії.

З березня 1927 року — секретний співробітник, з липня 1927 до грудня 1930 року — уповноважений інформаційно-агентурного відділу — політичного контролю ДПУ Аджарської АРСР.

Член ВКП(б) з вересня 1927 року.

У січні — грудні 1931 року — начальник Кобулетського районного відділу ДПУ Грузинської РСР.

У січні 1932 — квітні 1933 року — начальник секретно-політичного відділу ДПУ Аджарської АРСР.

У квітні 1933 — червні 1934 року — начальник Ланчхутського районного відділу ДПУ Грузинської РСР.

У липні 1934 — березні 1935 року — начальник Махарадзевського районного відділу ДПУ-НКВС Грузинської РСР.

У березні 1935 — жовтні 1937 року — комендант Сухумської прикордонної комендатури і начальник Гагринського міського відділу НКВС Грузинської РСР.

З жовтня 1937 до вересня 1938 року — керівник групи радпартконтролю при ЦК КП(б) Грузії і член Партійної колегії Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б) по Грузинській РСР.

У вересні 1938 — березні 1939 року — начальник дорожньо-транспортного відділу НКВС по Закавказькій залізниці в Тбілісі.

У березні 1939 — березні 1941 року — начальник слідчої частини НКВС Грузинської РСР.

26 березня — 24 серпня 1941 року — 1-й заступник народного комісара внутрішніх справ Грузинської РСР.

24 серпня 1941 — 28 січня 1942 року — начальник особливого відділу НКВС по Закавказькому (з 30 грудня 1941 року — Кавказькому) фронту.

28 січня 1942 — 29 квітня 1943 року — начальник особливого відділу НКВС по Закавказькому військовому округу (з 1 травня 1942 року — фронту).

29 квітня 1943 — 22 липня 1945 року — начальник Управління контррозвідки СМЕРШ по Закавказькому фронту.

22 липня 1945 — 6 травня 1946 року — начальник Управління контррозвідки СМЕРШ по Тбіліському військовому округу.

Одночасно, з вересня 1945 до січня 1946 року керував оперативною групою НКВС в окупованому Берліні (Німеччина).

6 травня 1946 — 12 січня 1948 року — начальник Управління контррозвідки МДБ по Закавказькому військовому округу.

12 січня 1948 — 9 червня 1952 року — міністр державної безпеки Грузинської РСР.

11 липня 1952 року заарештований. 19 вересня 1955 року засуджений ВКВС СРСР на процесі в Тбілісі за ст. 58-1 «б», 58-8 до страти. За вироком Військової колегії Верховного суду СРСР 15 листопада 1955 року розстріляний в Тбілісі. Не реабілітований.

Звання

Нагороди

Джерела

Примітки
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.