Рябик Іван Ілліч

Народився 1913 року в селі Антонівка на Сумщині. Трудову діяльність розпочав у п'ятнадцятирічному віці. Перебував на відповідальній комсомольській роботі.

Член ВКП(б).

З 1939 року — в Червоній армії. Учасник війни проти Польщі у вересні 1939 року, німецько-радянської війни. У 1941 році — комісар роти 31-го окремого танкового батальйону 93-ї стрілецької дивізії 43-ї армії Західного фронту. 27 жовтня 1941 року був важко поранений у руку в боях біла села Кузовльово.

З 1942 року перебував на відповідальній партійній роботі.

У 1944 — березні 1948 року — секретар Чернівецького обласного комітету КП(б)У по кадрах.

У березні 1948 — 1952 року — 2-й секретар Чернівецького обласного комітету КП(б)У.

У 1952 — лютому 1954 року — 2-й секретар Ізмаїльського обласного комітету КПУ.

У 1954—1955 роках — секретар Тернопільського обласного комітету КПУ.

Потім працював у апараті ЦК КПРС та в апараті Ради Міністрів Російської РФCР. На 1964 рік — інспектор Комітету партійно-державного контролю ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР.

У травні 1967 — березні 1979 року — начальник Головного управління кадрів Міністерства внутрішніх справ СРСР, член Колегії МВС СРСР.

З 1979 року — в Академії Міністерства внутрішніх справ СРСР.

Дата смерті невідома.

• старший політрук
• генерал внутрішньої служби 3-го рангу
• генерал-лейтенант внутрішньої служби

• орден «Знак Пошани» (23.01.1948)
• орден Червоного Прапора (23.01.1942)
• ордени
• медаль «За оборону Москви» (16.02.1945)
• медалі

• Рябик Иван Ильич
• Иван Ильич Рябик
• От лейтенанта до полковника в аппарате МВД СССР. Часть седьмая